Накидки «юньцзянь» з часів династії Суй (581-618) поступово перетворилися на один з видів аксесуарів для жінок. Накидку, як шарф, носили навколо шиї, при цьому її довгі поли красиво спадали на плечі. У період династії Цін (1644-1911) накидку стали носити майже всі верстви населення, особливо під час весільних церемоній, коли цей аксесуар був необхідним прикрасою наречених і дівчат. Згодом накидки одягали в основному тільки на свята. Цей вид одягу є відріз тканини у формі чотирикутника, що уособлює благоденство. Найчастіше накидки були у вигляді шарфа. Вони шилися з двох шарів і складалися з клаптевих відрізів тканини, на кожному з яких були вишиті квіти, комахи, птахи або рослинний орнамент. 

　  На створення накидки було потрібно досить багато часу і праці. Вишивки виконувалися найрізноманітнішими видами швів, які відрізнялися великою вишуканістю. Вишивки виконувалися гладдю, «глухим» швом, хрестиком, набірним стібком, розписом, тамбуром, вільною гладдю та багатьма іншими видами. На картинці ви бачите накидку, зроблену в провінції Хенань (центральний Китай). На ній вишиті візерунки хмар, які уособлюють благополуччя. Таких візерунків - безліч. Серед них є зображення людей, птахів і квітів, містків. Шви виконані з особливою ретельністю, поєднання яскравих фарб підібрано з великим смаком, контури шва відрізняються плавністю рухів і легкістю стібка, все це робить накидку вишуканим виробом народної творчості.