В грудні 1997 р. місто Пін'яо, розташоване в північній частині провінції Шаньсі, було внесено до Реєстру об'єктів світової культурної спадщини. За оцінкою ЮНЕСКО, стародавне місто Пін'яо - це видатний зразок традиційного китайського міста періоду династій Мін і Цін, у зовнішньому вигляді якого збереглися всі особливості властиві класичному китайському містобудуванню, що демонструє виключно високий рівень культурного, соціального і економічного розвитку.
(Фото: Міська стіна Пін'яо)
Стародавнє місто Пін'яо було побудоване в 9 ст. до н.е. Як всі традиційні китайські міста, структура міста являє собою прямокутник, обнесений стіною фортеці. Місто займає площу 22500 кв. м. У стародавньому Китаї майже всі міста обносилися стіною, але практично жодна з них не збереглася до сьогоднішнього дня. З 4 стародавніх міських стін, які можна побачити нині в Китаї, одні частково зруйновані, інші не можуть похвалитися своїми розмірами. Лише міська стіна Пін'яо залишається такою, якою її побудували більше 600 років тому. Крім того, в місті прекрасно збереглися вулиці і провулки, урядові будівлі і приватні будинки, а також культові споруди і таке ін. Саме тому місто Пін'яо має найбільшу історичну цінність, це музей стародавньої архітектури «просто неба», створений при династіях Мін і Цін.
Старовинна міська стіна Пін'яо була зведена 2800 років тому. 1370 р. при династії Мін (1368 - 1644) вона отримала свій нинішній вигляд. Тепер місто Пін'яо стало живим зразком повітового міста Китаю періодов Мін і Цін.
Висота міської стіни - 12 м., її довжина - 6 км. За своєю своєю конфігурацією вона нагадує черепаху - китайський символ довголіття. Схожа з черепахою форма обіцяла місту вічну славу неприступної фортеці. З шести міських воріт двоє розташовані на центральній осі з півдня на північ, а інші четверо - на осі зі сходу на захід. Форма південних воріт нагадує голову черепахи, північних воріт – її хвіст. Північні ворота розташовані в найнижчій точці міста, тут проходіт міський водостік. Симетрично розташовані східні і західні ворота нагадують черепашачі лапки. Обидві пари воріт укріплено додатковою оборонною стіною напівкруглої форми.
(Фото: Панорама старовинної торгівельної вулиці Мінцінцзє в м. Пін'яо)
Центральною віссю Пін'яо служить широка вулиця, що проходить з півдня на північ, на якій симетрично розташувалися найголовніші споруди міста. На магістральних торгівельних вулицях, де знаходиться велика кількість крамниць, - пишно і галасливо, в провулках, де розташовані приватні будинки, - просто і затишно.
Розбагатівши, всі жителі Пін'яо воліли прикрашати свої будинки. У древньому місті всюди можна зустріти садиби «сихеюань» (принцип облаштування традиційної китайської міської садиби з квадратним подвір'ям в центрі і розташованими довкола нього чотирма флігелями, що одночасно служили огорожею), що являють собою ряд чорних цегельних будинків з сірими черепичними дахами. Головне житлове приміщення призначалося для старших у родині.
Будівля, цілком складена лише з цегли, отримала назву «печера», оскільки в такому будинку взимку завжди було тепло, а влітку прохолодно. Деякі західні і східні флігелі також були аналогічними спорудами, але більшість будинків все ж будували з дерева і цегли, а дах покривали черепицею. Цегельне і кам'яне облицювання, дерев'яне різьблення і настінні розписи прикрашали ворота, стіни, двері, опорні стовпи будівлі садиби, що говорило не лише про багатство її власника, але і про його прагнення до вишуканості. На цей час у місті Пін'яо залишилося приблизно 4000 міських садиб "сихеюань", більше 400 з них збереглися в своєму одвічному вигляді. Старовинні садиби ілюструють картину розквіту китайського міста при династіях Мін і Цін.
У місті Пін'яо збереглася велика кількість об'єктів, що належать до культурної спадщини Китаю, у тому числі монастир Чженьгоси (Охоронця миру і спокою в державі), розташований на північному сході міста. Його дерев'яний павільйон Ваньфоси (Павільйон десяти тисяч Будд) був споруджений в Х ст. в епоху П'яти династій. Різнокольорова храмова скульптура має велику історичну цінність. На північний захід від міста знаходиться прадавня пам'ятка культури — храм Шуанліньси (Храм двох лісів), перебудований в VІ ст. в епоху Північна Ці. У 10 храмових павільйонах представлено більше 2000 зразків різнокольорової скульптури, що датуються династіями Юань, Мін і Цін. Храм Шуанліньси по праву вважається «скарбницею мистецтва кольорової скульптури Китаю».
(Фото: місце, де був розташований провідний банк Пін'яо – банк «Жишенчан»)
1824 р. в місті Пін'яо була створена перша в Китаї заставна контора – банк «Жішенчан». Це була приватна фінансова установа, що займалася обміном срібла на паперові гроші і векселі, приватними внесками і позиками, вона була прототипом сучасних китайських банків. Головна банківська контора «Жішенчан» знаходилася на Західній вулиці Пін'яо. Бурхливий розвиток банківської справи в другій половині ХІХ століття сприяв виникненню в Пін'яо фінансового центру Китаю. У 40-х роках ХІХ століття філії «Жішенчан» можна було зустріти в Японії, Сінгапурі і Росії. В період економічного розквіту в Пін'яо налічувалося 22 банки, і він по праву вважався фінансовим центром країни. Свого часу «Жішенчан» називали «банк номер один у світі».
В наш час філії банку «Жішенчан», як і раніше, знаходяться на Західній вулиці. Прямо на вулицю виходять крамниці, за ними - службові і житлові споруди. Пін'яо має блискуче минуле, і нині місто також красиве, повне життя. Міські жителі як і раніше зберігають свою історію і історичні пам'ятки старовини.
Пін'яо — зразок китайських міст часів епох Мін і Цін, у ньому якнайкраще втілився історичний розвиток країни у сфері культури і суспільного життя, економіки і релігії. Архітектурний вигляд Пін'яо, що добре зберігся, сьогодні є вікном до Китаю періоду Мін і Цін.
