Стоянки «синантропов» розташовані в горах Лунгу в селі Чжоукоудянь, в 48 км. на північний захід від Пекіна. На південний схід від них тягнеться Північно-східна рівнина, а на північному заході – гори. Поблизу Чжоукоудяня гори покриті вапняком, який розмивався водами, завдяки чому сформувалася безліч природних печер різного розміру. У горах природні печери тягнуться на 140 м. Їх називають «печерами пітекантропів». 1929 р. в цій печері були виявлені стоянки питекантропів. 

(Музей в Чжоукоудяні, де зберігаються рештки древнього синантропа)

　　Прадавньою антропологічною знахідкою на території Китаю є виявлення кісткових фрагментів (10 зубів) дріопітека. Ранній палеоліт представлений в Китаї знахідкою популяції гомінідів.Стоянка Чжокоудянь є найважливішим районом проживання людини часів палеоліту в північній частині Китаю. Тут розташована стоянка № 1 - всесвітньо відома стоянка Пекінського синантропа. Вона була виявлена шведським археологом Йоханом Кюннаром Андерсоном 1921 р. Пізніше тут працювали і інші вчені, археологи і палеоантропологи. 1927 р. почалися офіційні розкопки, які вела група китайських і зарубіжних археологів. Підсумком їх роботи стало виявлення трьох скам'янілих зубів древньої людини, що добре збереглися; цим решткам дали офіційну назву "пекінської гілки пекінського синантропа". 1929 р. китайський археолог Пей Веньчжун знайшов тут скам'янілий череп синантропа, що стало приголомшливою антропологічною знахідкою в усьому світі. 

　　На протязі понад 80 років археологічні розкопки в Чжоукоудянь велися з перервами. Нині роботи продовжуються. За кількостю видів скам'янілих фрагментів протоантропів, а також кам'яних знарядь праці, скам'янілостей ссавців і слідів вогнищ, виявлених в Чжоукоудяні, ця стоянка перевершує всі інші, що відносяться до того ж часу. 

　　Cліди вогнищ, виявлені в стоянці перше в Чжоукоудяні, відсунули історію користування вогнем назад на декілька сотен тисяч років. Тут виявлено 5 шарів золи і 3 сліди вогнищ. Це свідчить про те, що синантропам був вже знайомий вогонь. А той факт, що шар золи в окремих місцях досягає шестиметрової товщини, говорить про те, що синантропи не лише уміли користуватися вогнем, але і могли підтримувати його. 

　　У стоянці ще виявлені десятки тисяч кам'яних виробів, виготовлених з тієї сировини, яка була довкола стоянки. Вони розрізняються за виглядом і вживанням: одні з них – вироби раннього часу палеоліту – мали форму великих і товстих рубаючих знарядь. Вони були примітивними і грубими. Інші – вироби середнього періоду, мали витонченішу форму, проте їх порівняно менше. І серед них вже були гострі інструменти. А вироби останнього періоду формою ще мініатюрніші. Кам'яні шильця є первісними знаряддями праці цього періоду. 

　　Знайдені в цьому районі предмети дозволяють припустити, що синантропи жили в районі Чжоукоудянь 700-200 тис. років тому. Вони жили головним чином збиранням дикорослих плодів і рослин. Допоміжним засобом для їх існування служило полювання. У ранньому періоді існування цих людей, а саме 700-400 тис. років тому, а потім в середньому періоді (400-300 тис. років тому), і нарешті, в останньому періоді (300-200 тис. років тому), пекінські синантропи були палеоантропами на важливому етапі еволюційного розвитку від мавпи до людини. Цей факт має дуже важливе значення в галузі біології, історії антропології і вивчення еволюції людства.У ХІХ ст. в Індонезії була виявлена скам'янілість кришки черепа древньої людини; пізніше його назвали пітекантропом або «яванською людиною». Були запеклі суперечки про те, до кого його віднести: до людини або до мавпи. Суперечки продовжувалися аж до відкриття стоянки пекінського синантропа. Виявлений в Чжоукоудяні багатий археологічний матеріал підтвердив, що пітекантроп був прадавньою викопною людиною, а не твариною. За підсумками досліджень учених було встановлено, що під час світанку історії людства дійсно існував період "людини прямоходячої". 

　　Це були нащадки "південної мавпи" і предки "чжіженя" (людини розумної), які з'явилися пізніше в процесі еволюції людства. До цих пір пекінські синантропи залишаються типовими зразками "людини прямоходячої". І за кількістю виявлених знахідок Чжоукоудянь є найбагатшою із знайдених у світі первісних стоянок. У грудні 1987 р. стоянка пекінського синантропа Чжоукоудянь була занесена ЮНЕСКО до Реєстру об'єктів світової культурної спадщини. Оцінка Комітета світової культурної спадщини була така: «Продовжується науково-дослідна робота на місці стоянки пекінського синантропа в Чжоукоудянь. Нині вчені з'ясували, що китайська мавполюдина належить до підвиду пекінського синантропа. Одночасно були знайдені і всілякі предмети ужитку, а також сліди існування неоантропов, які жили 18 - 11 тис. років тому. Стоянка Чжоукоудянь є рідкісним історичним свідоцтвом наявності людського суспільства на Азіатському материку вже в глибоку давнину і проливає світло на хід еволюції людства».