Одна з найзнаменитіших «елітних» шкіл в КНР – пекінська школа Шичахай. У її стінах виросло сім олімпійських золотих призерів. На прикладі цієї школи можна продемонструвати одну з форм поєднання радянської і американської моделей підготовки спортсменів. У СРСР навчання в спортивних школах було безкоштовним. У США воно повністю платне, а деякі особливо обдаровані діти отримують стипендію не від держави, а від спонсорів. Школа Шичахай, як і інші «елітні» спортшколи в Китаї, перебуває на повному державному забезпеченні, але не всі діти навчаються там безкоштовно. Менш талановиті та перспективні навчаються за рахунок дбайливих батьків, які мріють побачити своїх дітей на олімпійському п'єдесталі. Плата за навчання в школі в середньому 30 тисяч юанів (4700 дол.) на рік, включаючи проживання та харчування.

До обіду вихованці відвідують звичайні уроки, після обіду – по 4-5 годин тренуються. Батькам дозволено забирати дітей тільки на вихідні. Тренувальний процес розбитий на кілька етапів. На наступний етап дозволяють перейти тільки тим з юних спортсменів, хто досяг потрібних результатів. Решта відсіваються, включаючи тих, хто навчається за гроші. Таким чином, вже з шестирічного віку діти потрапляють в умови, коли вони повинні самостійно боротися за місце під сонцем. Китайська дитина на шляху до олімпійського золота повинна поетапно завоювати місце в збірній школи, міста, провінції, країни, випередити величезну кількість конкурентів. За статистикою, в спортивних школах Китаю навчається майже півмільйона дітей, в елітні потрапляє близько 50 тисяч.