Один на півмільйона – приблизно такі шанси для дитини в Китаї в майбутньому потрапити в олімпійську збірну країни.

Перш за все слід зазначити, що на олімпійській карті світу аж до 1984 року Китай залишався великою білою плямою. У 1978 р. КНР проголосила курс політики реформ і відкритості і, як результат, в недалекому майбутньому разом з економічним і політичним відбувався також спортивний прорив. На літніх Олімпійських іграх 1984 р. у Лос-Анджелесі КНР не просто заробила свої перші олімпійські медалі, китайська збірна вийшла на 4-е місце в загальнокомандному заліку (32 медалі, 16 з них золоті). З цього часу спорт в Китаї – справа державного значення, оскільки спортивні успіхи повинні підтверджувати претензії країни на статус провідної світової держави. Через 24 роки Китай змістив США зі спортивного п'єдесталу і став першим в загальнокомандному заліку на Олімпіаді в Пекіні.