Баньху - род китайського народного інструменту, різновид скрипки - також називається «банху» або «ціньху». Він з'явився на основі інструменту «хуцінь». В порівнянні з іншими музичними інструментами, що належать до цього роду інструментів, «баньху» відрізняється високою гучністю і дзвінкістю і зазвичай застосовується для вираження піднесеного настрою. 

　　Історія «баньху» налічує триста років; в основному цей інструмент поширений в північному Китаї. «Баньху» є головним інструментом при виконання таких місцевих традиційних опер, як Хебей банцзі, Пінцзюй, Юйцзюй, Ціньчан та ін., тому «баньху» нерозривно пов'язаний з традиційними операми Китаю.  

　　Крім того, в різних районах країни «баньху» має свої яскраві місцеві характеристики. На вигляд «баньху» нагадує «ерху». Головна відмінність полягає в тембрі: «баньху» дзвінкіший, ніж «ерху». 

　　Після утворення КНР, завдяки зусиллям музикантів і творців інструментів, отримала великий розвиток техніка виготовлення «баньху». У «сім'ю баньху» увійшли декілька нових членів, включаючи «баньху» середньої дзвінкості, «баньху» верхів, «баньху» з трьома струнами і так далі У міру поліпшення конструкції інструменту, підвищується рівень виконання. 

　　Сьогодні «баньху» став важливою складовою китайського оркестру національних інструментів. 

　　[Композиція]： "Дацібань"