В історії Китаю "Бяньчжун" - це ритуальний музичний інструмент знаті. Він був символом класової приналежності і влади. Останніми роками в провінціях Юньнань, Шаньсі і Хубей в похованнях аристократів археологи знайшли багато комплектів "бяньчжун". До їх числа входить самий відомий - "бяньчжун", який був виявлений в могилі Цзенського князя в провінції Хубей. Технологія виготовлення цього музичного інструменту була оригінальною. Діапазон його складає 5 октав, гамма наближається до сучасної мажорної. Крім того, на корпусі цього інструменту вирізані більше 2800 ієрогліфів, пов'язаних з музикою. Цей напис містить багато музичних термінів, що служать доказом високого рівня розвитку стародавньої китайської музики. "Бяньчжун" Цзенського князя - один з найбільших наборів музичних дзвонів з виявлених в Китаї до теперішнього часу. Він є дивом у культурній історії людства. Звуки цього інструменту прозорі і світлі. Вони звучать, як людський голос, тому їх називають «співаючі дзвони».

       У 1982 році завод з виробництва національних музичних інструментів в місті Ухань провінції Хубей спільно із заводом з виробництва приладів високої точності Уханя спільно виготовили серію дзвонів, стилізованих під старовину. Ця серія є рядом дзвонів, встановлених на триярусній основі. Всього таких дзвонів налічується 24.

        Композиція «Торговець з царства Чу в епоху Весен и Осеней» яку виконують за допомогою цих дзвонів, наповнена печаллю і гнівом стародавнього китайського опального поета Цюй Юаня.