Фото: Пекінське подвір'я "сихеюань"

Споруди типа "тан'у" і "тулоу" 　 

      Такі житлові будинки в основному поширені в Північному Китаї, на Центральній рівнині Китаю, на півострові Шаньдун, у рівнинних і прибережних районах Південного Китаю.

       На півдні Китаю можна побачити старовинні споруди, що добре збереглися, – різні будинки "тан'у". В основному це великі споруди у формі прямокутника або замкнутого кола, вони мають правильну, симетричну форму. У стінах, що оточують такий будинок, пробиті бійниці, наглядові отвори, що дозволяло в давнину створити всі умови для захисту і оборони, утворюючи своєрідні будинки-фортеці.

       Житло Юнлунчан, що збереглося у пров. Фуцзянь (повіт Юндін, волость Фуши), має прямокутну форму. На території повіту Юндін, головним чином, є два види таких житлових споруд, більше 8 тисяч жител побудовано в квадратній формі. Найбільше з них називається Юаньчжай, що означає «Кругла фортеця». Вся дерев'яна конструкція такого житла виконана дуже витончено, з гравіюванням химерного орнаменту, що збереглося до наших часів.

Житлові споруди в районах національних меншин Китаю

       При будівництві уміло, і розумно були враховані природнє освітлення і вентиляція, а також була передбачена здатність протистояти таким стихійним лихам, як пожежа, землетрус і інше. Стіни "тулоу" зроблені з суміші глини, піску, вапна, вивареного клейкого рису і тростинного цукру. Вони зміцнені каркасом з бамбукових і дерев'яних жердин. Всі приміщення розташовані по колу геометрично правильно і не утворюють глухих кутів. Товщина стін забезпечує постійно помірну температуру: в таких будинках тепло суворою зимою, а спекотним літом – прохолодно. У будинку "тулоу" є колодязі, що надають жителям чисту питну воду, а також служать складським приміщенням.

Північні будинки-печери і житлові споруди в стародавніх містах Китаю  

       На неосяжних просторах Китаю особливо строкатими і барвистими виглядають різноманітні житлові споруди національних меншин: свайні дерев'яні споруди національних меншин, розсіяні на просторих гірських районах південного заходу Китаю, типові споруди Тибету "дяофан " (будинки-фортеці) у районі провінцій Сичуань, Цінхай і Тибет, монгольські юрти у Внутрішній Монголії і "ґаотай міньцзюй" (житло на платформі - глинобитне житло з пласким мазаним дахом) у Сіньцзяні.

       Завдяки тому, що Китай має велику територію, і тому, що на його території проживає багато національностей, житлові споруди в різних регіонах Китаю мають свої характерні особливості. У цьому розділі мова піде, перш за все, про будинки-печери північного реґіону і житлові споруди в стародавніх містах. У північно-західному Китаї, в провінціях Шеньсі, Шаньсі, Ґаньсу у зв'язку з посушливим кліматом, своєрідним рельєфом місцевості і характеристикою ґрунту, люди будували свої будинки по особливому: вони створювали так звані «будинки-печери», які були прориті на схилах горбів. Для спорудження такого житла потрібно було спочатку розчистити террасу-айван (невеликий майданчик), потім прорити углиб. Дахом служив природний горб, стеля мала дугоподібну форму. Такі печери витримували всі капризи природи і були відносно міцними. Є і будинки побудовані на відкритій місцевості за проектом цих житлових печер, але стіни їх були складені з цегли, а дах покритий черепицею, стеля при цьому зберігала дугоподібну форму, що дозволяло забезпечувати постійну температуру, таку ж, як в житловій печері, виритій на горбистій місцевості.

       Крім того, в Китаї існують порівняно давні міста, що добре збереглися, в межах яких розташовується безліч стародавніх житлових споруд. Зокрема давнє місто Пін'яо в провінції Шаньсі і місто Ліцзян в провінції Юньнань в 1997 році були включені ЮНЕСКО до Реєстру об'єктів світової культурної спадщини.

       Стародавнє місто Пін'яо - це видатний зразок традиційного китайського міста періоду династій Мін і Цін, в плануванні якого втілилися всі особливості класичного китайського містобудування, і виявився оригінальний розвиток культури, суспільного устрою, економіки і релігії. Міська стіна Пін'яо залишається такою, якою її побудували більше 600 років тому, вона має найбільшу історичну цінність. На цей час в стародавньому місті Пін'яо залишилася безліч міських садиб "сихеюань", понад 400 з них збереглися в своєму первісному вигляді. Садиби насичені атмосферою старовини і відображають картину розквіту китайського міста періоду династій Мін і Цін.

       Ліцзян є єдиним містом, що було побудоване при династії Південна Сун в насійському і ханьському традиційному архітектурному стилі. Зайшовши до міста одразу відчуваєш дихання старовини і вплив місцевих звичаїв. На відміну від інших стародавніх міст Китаю, Ліцзян не оточений кріпосною стіною і не має центральної осі. Прадавній караванний шлях і сільські стежки з усіх боків тягнуться до міста, зливаються з його провулками. Провулки «вливаються» в 4 головні міські вулиці. З обох сторін звивистих вуличок затишно вишикувалися житлові будинки, що побудовані з глини, цегли і дерева. Невимушена архітектурна композиція Ліцзяна навіває спокій і відчуття затишку.

Фото: стародавнє місто Ліцзян