Лянь Си 廉思

Лянь Си 廉思 - проректор аспірантури Університету зовнішньої економіки і торгівлі - ще 2007 року на чолі команди молодих вчених провів дослідження «мурах». «Мурахи», насправді, це нова, уразлива соціальна група, яка супроводжує розширення сфери вищої освіти - випускники вишів. За рівнем освіти вони близькі до середнього класу міст, але їх економічний і соціальний капітал нижче рівня середнього класу. В ході дослідження вчені виявили, що, в середовищі «мурах» відбуваються дуже складні соціальні зміни. У той час Лянь Си подумав, що молода університетська інтелігенція з вищим рівнем знань, ніж у «мурах», можливо, теж стикається з подібними проблемами.

Книга - «Мурахи: записи з поселення випускників ВНЗ»

Лянь Си в результаті досліджень «мурах» випустив книгу «Мурахи: записи з поселення випускників ВНЗ» - «蚁族: 大学毕业生聚居村实录». А після книги про «мурах» з'явилася книга «Робочі бджоли: Хроніки життя молодих викладачів вишів» - «工蜂: 大学 青年 教师 生存 实录».

У 2011 році Лянь Си зі своєю командою роздав 5400 анкет і провів перші в країні опитування молодих викладачів університетів. Дослідження показало, що багато молодих викладачів на початку своєї роботи стикаються з непростими проблемами: закінчили докторантуру, вік, вже є сім'я і її потрібно утримувати, необхідно купити квартиру. А за результатами дослідження середня річна зарплата молодого викладача становила в основному від 40 до 60 тисяч юанів.

Лянь Си каже: «Чому система призводить до того, що докторанти втрачають прагнення до знань, втрачають свою пристрасть до знань? Це, можливо, дуже глибоке питання нашої вищої освіти. Всі говорять про створення стандартних відповідей, ми завжди говоримо, що 1 +1 = 2, але ми ніколи не запитуємо, а чому дорівнює 2».

У книзі є діалог кількох вчених. Один з них каже, що китайська культура не підтримує інновації, і ніколи не заохочує роздуми, особливо не заохочує незалежних студентів. Люблять слухняних студентів, студентів-підлабузників, нікому не подобаються неслухняні студенти. У такій культурі, як підтримати сили інновацій? У Китаї відчувається прогалина в знаннях, необхідно вчитися, тому що рівень знань нижче, ніж на Заході.

Лян Си продовжує: «У виданій нами книзі ми тільки поставили запитання, дозволили побачити проблему, але не пропонуємо рішення. Ми запитали 5400 молодих викладачів, коли вони подають заявку на науково-дослідний проект, крім якості досліджень, які ще присутні фактори? На вибір пропонувалися варіанти відповідей - легше працювати з професором, важче працювати з доцентом, марка навчального закладу та ін. Серед інших факторів, в основному відзначали міжособистісні відносини, в тому числі дуже важливо, який навчальний заклад ви закінчили. Академічне коло - дуже вузьке коло, щоб пробитися до нього, необхідно докладати великих зусиль».

Молоді викладачі в Китаї вважають за необхідне займатися науковими дослідженнями, тому що науково-дослідна робота безпосередньо визначає їх кар'єрне зростання, але часто вони нехтують викладанням. Багато студентів кажуть, що викладачі погано роблять свою роботу. Тому що навчання - це питання совісті, неможливо точно виміряти, як і кого навчили, а наукові публікації можуть бути пораховані кількісно. Таким чином, на думку Лянь Си, це дійсно найтупіший, найдурніший спосіб визначення справжніх здібностей людини - підраховувати кількість опублікованих статей. Навчання - це сфера психології студентів, його важко виміряти.

Лянь Си каже: «Тільки в кінці нашого дослідження ми дали йому назву «робочі бджоли», а на самому початку у книги була інша назва. Спочатку ми назвали молодих викладачів «зеленим перцем», що викликає відчуття незрілості. Але чому «робочі бджоли»? Назва відповідає нинішньому стану молоді. Бджоли все життя працюють, інтелігенція все життя розмірковує, особливо сильно втомлюються робочі бджоли. Якщо ми відкриємо вулик, то робочі бджоли будуть найбільш втомленими. Багато хто, прочитавши книгу, спитають, а хто ж бджолині матки? Я сказав, що не можу відповісти, як тільки скажу, так відразу втрачу роботу».