У цьому світі є багато людей, яким можна позаздрити, але в той же час не так багато тих, кого всі поважають. Людина, яку поважає найбільша кількість людей, це Сунь Цзінсю 孙敬修, відомий як «дідусь казкар». Більше 70 років він розповідав дітям історії, виховав кілька поколінь педагогів. Сунь Цзінсю все своє життя присвятив справі освіти.

Вже минуло 23 роки як Сунь Цзінсю пішов з життя, але багато людей в Китаї пам'ятають його м'який і добрий голос, пам'ятають його історії, які він розповідав з любов'ю до дітей.

Сунь Цзінсю народився 12 жовтня 1901 Пекіні в бідній родині. Його батьки втекли в Пекін, рятуючись від голоду, жили в районі міських воріт Чунвеньмень. Хоча Сунь Цзінсю був шостою дитиною в сім'ї, але став старшим, бо попередні п'ятеро не вижили. Батько працював на шахтах в Південній Африці, а потім, коли повернувся, біля воріт будинку поставив книжковий лоток. Розповідав історії з книг, але, на жаль, жили вони як і раніше дуже бідно. Коли Цзінсю був маленьким, батько через хворобу помер. Все своє життя Сунь Цзінсю згадував ті дні, коли слухав історії на колінах у батька. Щоб якось прожити мати віддала Сунь Цзінсю на виховання в будинок старшого брата батька, а сама працювала в євангелістській церкві біля моста Марко Поло. Кожна субота, зимові та літні канікули були найщасливішим часом для хлопчика. Тому що тільки тоді вони не розлучалися з матір'ю ні на хвилину, і Сунь Цзінсю відчував тепло материнських обіймів.

У 1916 році 15-річний Сунь Цзінсю, закінчивши школу, почув, що біля моста Марко Поло є педагогічне училище, платити за навчання не потрібно, а ще дають харчування і житло. Мати і син вирішили, що потрібно записатися в це училище. Сунь Цзінсю склав іспити. Коли побачили у списку зарахованих до училища ім'я Сунь Цзінсю, то мати і син були надзвичайно щасливі. У той момент закінчилося дитинство Сунь Цзінсю, і почався його життєвий шлях у педагогіці.

Після закінчення в 1921 році училища Сунь Цзінсю став тим, кого люди зневажали, але він був щасливий цією долею «жебрака вчителя». Він працював в початковій школі в хутунах Дяоер, у вищій початковій школі Хуейвень протягом 35 років. Сунь Цзінсю старанно вчив дітей, створював нові методи навчання, робив усе, щоб навчання було радісним, щоб діти вчилися граючи, росли щасливими.

Але хорошим учителем не народжуються. В учительській кар'єрі Сунь Цзінсю була і страшна помилка. Він ударив одного учня. Коли мати Сунь Цзінсю дізналася про це, то сказала: «Ти вдарив учня, якщо його мати дізнається про це, то їй буде так боляче! Не можна бити учня, потрібно знайти спосіб навчити його, щоб він полюбив навчання, тебе мама била?» Ці слова змусили Сунь Цзінсю згадати, як мати його виховувала. Він в дитинстві теж робив помилки, але мама ніколи не била його, ніколи не сварила, все йому пояснювала, розповідала історії, говорила, що слід робити, а чого не можна.