Після того, як буддизм поширився на території Китаю, віруючі наділили стародавнє свято новим змістом, пов'язаним з Шакья-Муні. За переказами, до того, як Шакья-Муні став Буддою, він віддалився зі світу і постив. Він схуд, ослаб від голоду. У цей момент він зустрів селянську дівчину, яка подала йому миску каші. Шакья-Муні відновив свої сили і сів під баньяном, занурившись у споглядання. Зрештою у 8-й день «дванадцятого місяця» Благочестивий став Буддою. На пам'ять цієї події буддисти варять кашу з рису і фруктів й виставляють миску з цією ритуальною їжею перед статуями Будди. Каша ця отримала назву «лабачжоу» – «каша 8-го дня дванадцятого місяця».