12 січня

Чудовий ранок починається з приємної зустрічі! Я познайомився з лаоською сім'єю, вони пригостили мене кавою і смачним хлібом. Приїхали сюди на сімейне свято, зараз живуть у столиці Лаосу. Тільки уявіть, окрім того, що вони працюють на високих посадах у міністерстві освіти і спорту Лаосу, також навчаються в Університеті Таїланду. Посміхаючись, кажуть: "ми спершу дали освіту дітям, а тепер настав наш час". Їх син закінчив навчання в Америці і продовжує навчання в Австралії.

Знаєте коли їжа набагато смачніша? Коли довго на неї чекаєш! Ти їдеш кілометр за кілометром, зі сподіванням, що у цьому селищі можна буде поїсти, але нічого не знаходиш, і так минаєш селище за селищем. Так голодні ми проїхали 30 кілометрів і нарешті знайшли потрібне нам місце!

13 січня

Поснідали, треба спробувати упірнути у гаряче джерело. Так класно, людей не було, я пішов ліг в природно зроблено ванну, лежу відпочиваю, вода тепла, так не хочеться нікуди йти…

Дорогою з'являється худоба, яка постійно змушує бути уважним. Вони переходять дорогу, як їм заманеться.