В основі теоретичного обґрунтування китайської медицини лежать основні принципи життєдіяльності людини і хід протікання захворювань. Ця теоретична основа включає, головним чином, теорію «їнь-ян», теорію «п'яти стихій», тобто динамічна зміна п'яти першоелементів, теорію про «ці» - внутрішню енергію людини, теорію про стан основних внутрішніх органів людини, теорію про канали і гілки, що зв'язують їх у тілі людини, а також теорію про причини виникнення хвороб, діагностику, діалектичне лікування хвороб, про профілактику хвороб і оздоровлення.  

       Теорія «їнь-ян» є складовою частиною філософської спадщини стародавнього Китаю. Завдяки спостереженню за суперечливим характером явищ поступово сформувалося поняття «їнь-ян». У китайській медицині за допомогою зіставлення «їнь-ян» стали пояснювати складні відношення між верхньою і нижньою, зовнішньою і внутрішньою структурою людського організму, а також зв'язок між життям людини, природою і суспільством. У протистоянні їнь-ян – втілився принцип єдності протилежностей. Відносний баланс «їнь» і «ян» є основою для нормальної життєдіяльності людини. При диспропорції і порушенні цього балансу люди хворіють, що впливає на нормальні функції організму людини.  

       За допомогою вчення «у-сін» (динаміка п'яти першоелементів)різні явища в об'єктивному світі характеризуються як динаміка перетворень п'яти стихій: «му» (дерево), «хо» (вогонь), «ту» (земля), «цзін» (метал) і «шуй» (вода). Згідно з вченням «у-сін», взаємозв'язок між різними явищами і закон їх перетворення можна пояснити за допомогою п'яти стихій, що динамічно змінюються. Завдяки появі вчення «у-сін» у китайській медицині вдалося пояснити функціональні зв'язки між внутрішніми органами людини і шукати причини захворювань, що виникли при дисбалансі функціонування внутрішніх органів. Учення «у-сін» також широко використовується в китайській медицині при лікуванні хвороб, що пов'язані із захворюваннями внутрішніх органів.  

       Вчення про «ці», яке також називається вченням про «п'ять циркуляцій і шість метеорологічних змін». Це вчення лежить в основі вивчення впливу природних явищ на здоров'ї людини, а також на виникнення хвороб. Наприклад, зміни клімату, погода і так далі В поняття «П'ять циркуляцій» входять: циркуляція стихії дерева, циркуляція стихії вогню, циркуляція стихії землі, циркуляція стихії металу і циркуляція стихії води. П'ять циркуляцій означають постійну зміну сезонів, а саме весну, літо, осінь і зиму. «Шість метеорологічних змін» мають на увазі шість кліматичних чинників, характерних для чотирьох сезонів, сюди входять «фен» (вітер), «хань» (холод), «шу» (спека), «ши» (вогкість), «цзао» (сухість), «хо» (вогонь). У вченні про «ці» проводяться аналогії між зміною кліматичних умов місця існування і виникненням хвороб з врахуванням астрономічного календаря.  

       Вчення про стан внутрішніх органів. Це вчення вивчає, головним чином, фізіологічні функції внутрішніх органів тіла людини, і їх зміни в разі хвороби. Сюди входять 5 органів: серце, печінка, селезінка, легені, нирки, 6 нутрощів: тонкий кишечник, товстий кишечник, шлунок, сечовий міхур, жовчний міхур, а також мозок, кість, пульс і так далі Учення про «цзін-ло» (канали і зв'язуючи гілки) умов місця існування і виникненням хвороб з врахуванням астрономічного календаря. 

       Вчення про стан внутрішніх органів. Це учення вивчає, головним чином, фізіологічні функції внутрішніх органів тіла людини, і їх зміни в разі хвороби. Сюди входять 5 органів: серце, печінка, селезінка, легені, нирки, 6 нутрощів: тонкий кишечник, товстий кишечник, шлунок, сечовий міхур, жовчний міхур, а також мозок, кість, пульс і так далі Учення про «цзін-ло» (канали і зв'язуючи гілки)