Економічні райони технічного розвитку є складовою частиною відкритих зон Китаю. У рамках відкритих міст сформовані невеликі зони, де побудована досконала інфраструктура і створені умови для інвестицій, які відповідають міжнародним економічним стандартам. Залучаючи зарубіжні інвестиції до цих зон створюється сучасна промислова структура, головну роль в якій відіграє індустрія по виробництву високотехнічної продукції. Ці зони є важливими базами зовнішньої торгівлі для тих міст і місцевості, де вони знаходяться. 

　　У 1988 році Держрадою КНР було визначено та санкціоновано 14 нових економічних районів технічного розвитку на державному рівні, які розташовані в Даляні, Ціньхуандао, Тяньцзіні, Янтаї, Циндао, Ляньюньгані, Нантуні, Мінхані, Хунцяо, Цаохецзіні, Нінбо, Фучжоу, Гуанчжоу, Чжанцзяні. На даний час в Китаї всього створено 49 економічних зон технічного розвитку на державному рівні, 27 з них знаходяться в східних приморських районах, решта – у центральному і західному районах.

　　Крім того, з санкції Держради КНР були створені Сучжоуська промислова зона, Цзінцяоська зона переробки експортних товарів, Нінбоська зона економічного засвоєння Дасе, Сяменьський інвестиційний район «Хайцан» і економічний район Нанпу на острові Хайнань, де проводиться та ж політика, що здійснюється у вищеназваних 14 районах.