Сьогодні, два покоління сім'ї Сюй продовжують традиції «внутрішнього розпису». Їхні роботи були обрані Міністерством закордонних справ у якості подарунків для іноземних гостей. У посольствах КНР у 85 країнах світу були проведені пересувні виставки робіт родини Сюй і ці витончені мініатюри користуються великим успіхом серед колекціонерів Іспанії, Нідерландів, США, Італії, країн Південно-Східної Азії.

В силу різних причин декоративно-прикладне мистецтво переживає складні часи. Старше покоління йде з цієї професії, а молодь не прагне продовжувати традицію. Чи буде Сюй Бу останнім в роду продовжувачем мистецтва мініатюр в табакерках ?

Сюй Бу каже: «Я народився в освіченій сім'ї з глибокими культурними традиціями. Дідусь вчив мене з 16 років, мені подобався живопис, він заклав хороший фундамент. Мій батько Сюй Пенці, теж з дитинства любив живопис, розвивав традицію картин на внутрішній поверхні, виховав багато учнів, зараз йому вже більше 60 років, завжди займався художньою творчістю, удосконалював майстерність, це його головне устремління. Я з дитинства під впливом сімейної традиції любив живопис, вивчав живопис в університеті, отримав там художню освіту. В університеті навчався олійному живопису, традиційному живопису «ґохуа», використовував ці навички у створенні внутрішніх зображень, розглядаючи цей досвід як професійний розвиток, порушуючи традиційний підхід, який полягає в тому, щоб спочатку промальовувати контури, а потім заповнювати їх кольором. У минулому це вважалося ремеслом, я думаю, що зараз, це слід розвивати його як напрям живопису, просто тут інший носій зображення, постійно пробую нові прийоми живопису, наприклад, олійний живопис, західний портрет, форми реалізму, абстрактного живопису. Я сподіваюся, що мистецтво «внутрішнього розпису» зберігатиметься, так щоб більше поціновувачів цього традиційного мистецтва милувалися ним, мали у своєму розпорядженні, щоб воно поширилося в усі куточки світу».