«даньдань мянь» 担担面

У давнину сичуаньську локшину «даньдань мянь» продавали на вулицях, розносячи її на коромислі. Китайською мовою коромисло – «дань» 担, звідси і назва. «Даньдань мянь» вперше з'явилася в місті Цзизґун провінції Сичуань. У Ченду завдяки праці кількох поколінь кухарів локшина отримала унікальний смак і сьогоднішній вигляд: гладка тонка локшина, приправлена ароматним соєвим маринадом, трохи солонувата, кисло-гостра на смак. Ця локшина славиться як один з представників сичуаньської кухні.

Кращу локшину роблять вручну, при цьому бульйон для локшини повинен бути свіжим. Коли в колишні часи локшину продавали на вулицях, то на коромислі в одному мідному казані була локшина, в іншому – бульйон зі свинячих ніжок або курячий. До готової локшині додавали бульйон з приправами. У свинячий фарш додають рисове вино, потім його обсмажують до розсипчастого стану. Локшину приправляють соєвим соусом, свинячим жиром, гострим рослинним маслом, меленим запашним перцем, оцтом, паростками сої, зеленою цибулею... виходить миска ароматної локшини «даньдань мянь». Кажуть, що найсмачнішу локшину можна покуштувати тільки в Ченду.