Володимир: Доброго дня, дорогі слухачі, ми дуже раді знову зустрітися з вами в програмі «Ми всі говоримо китайською». Біля мікрофона ведучі Володимир і Лі Сінь.

Лі Сінь: Привіт усім. Сьогодні ми продовжуємо цикл програм, що присвячені китайській науці і техніці. Головна тема уроку - 算盘 «suan-pan», китайська рахівниця.

Володимир: Але, як завжди, спочатку повторимо діалог минулого уроку, головною темою якого була іригаційна система Дуцзянянь.

Лі Сінь: Китайською це буде 水利工程都江堰.

(діалог:

-- 李娜，我昨天在电视上看到了介绍都江堰水利工程的纪录片。

-- 都江堰是建在四川省岷江上的水利工程。有了它，岷江雨季不会发生洪灾，旱季也能保证灌溉。

-- 最让我震惊的是，这么伟大的水利工程竟然建于两千多年前。

--是的，因此都江堰被称作"世界水利文化的鼻祖"。

переклад:

-- Лі На, вчора я подивився по телевізору документальний фільм про стародавню іригаційну систему Дуцзянянь.

-- Дуцзян'янь розташована на ріці Міньцзян в провінції Сичуань. Вона з одного боку захищає від паводків у дощові сезони, а з іншого, в посушливі сезони - забезпечує зрошення посівів у басейні ріки.

-- Мене вразив той факт, що така велика іригаційна система була створена більше 2 тисяч років тому.

-- Так, тому Дуцзянянь і вважається початком світової історії іригації. )

Лі Сінь: А зараз, дорогі друзі, починаємо новий урок. Головна його тема - 算盘, китайська рахівниця.

Володимир: Давайте послухаємо діалог на цю тему.

(діалог:

--李娜，我昨天看了一个纪录片，原来中国在研制第一个人造卫星的时候大量使用了算盘，很多人一起打算盘的场面真是壮观啊。

--没错。因为当年的条件有限，中国在研制首颗人造卫星时，很多复杂数据是靠古老的算盘计算完成的。

-- Ліна, я вчора подивився документальний фільм, в якому йшлося, зокрема про те, що під час створення першого китайського штучного супутника Землі інженери та конструктори для розрахунків використовували китайські рахівниці. Десятки людей разом рахували на рахівницях... це видовище справило на мене глибоке враження.

-- Це дійсно історичний факт. У той час країна відчувала труднощі, технічні можливості були обмежені. Китайським фахівцям довелося виконувати багато складних розрахунків на суаньпань, що дійшли до нас із глибини століть.)

Лі Сінь: Володимире, а ти знаєш, яким був найперший арифмометр у світі?

Володимир: Звичайно, знаю, це була китайська рахівниця.

Лі Сінь: Правильно. Китайська рахівниця китайською мовою звучить як 算盘 «suan-pan». Перший ієрогліф 算, вимовляється в четвертому тоні, має значення «рахувати», «розрахунки», другий ієрогліф 盘, вимовляється в другому тоні, в перекладі на українську це буде «тарілка», «тарілочка». 算盘 - китайська рахівниця. Вона зазвичай зроблена у формі квадратної тарілки.

Лі Сінь: Суаньпань з'явилася в Китаї в давнину. Існує чимало цікавих історій про те, як вона була винайдена. Одна з них, мабуть, найцікавіша, розповідає, що суаньпань придумала дружина Конфуція - великого стародавнього мислителя і філософа...

Володимир: Більше 2000 років тому, в епоху Чуньцю («Весна і Осінь») в князівстві Лу був державний скарбник, який не відрізнявся особливим розумом. І князь вирішив призначити на цю посаду Конфуція. Той, як шляхетний чоловік, не посмів не послухатися свого правителя і неохоче погодився, хоча був не сильний у фінансових справах. На щастя, дружина Конфуція була дуже розумною жінкою. Вона розповіла чоловікові, що кожного місяця, підраховуючи сімейні доходи і витрати, нанизує на нитку перлини, щоб нічого не забути. Коли чоловік давав їй гроші, вона в залежності від суми додавала на нитку певну кількість перлин. А якщо витрачала гроші - то знімала перлини. В результаті вона ніколи не помилялася у своїх підрахунках. Дружина порадила Конфуцію зробити те ж саме.

Конфуцій виявив, що таким способом, якщо говорити сучасною мовою, можливо додавати і віднімати тільки числа одиничного розряду. «А як же бути тоді з десятками і сотнями?» - замислився Конфуцій. І знову йому допомогла його дружина. Зі сміхом вона запропонувала Конфуцію взяти для рахунку відразу кілька ниток. І тут його осяяло. Він вирішив, що одну нитку можна використовувати для підрахунку одиниць, іншу - для десятків, третю - для сотень і так далі. В результаті у Конфуція вийшов прообраз суаньпань.

Лі Сінь: Володимире, знаєш, у стародавньому Китаї, рахували на рахівниці 算盘, було одним з важливих занять школярів. На завершення уроку пропоную послухати пісню, в якій розповідається про шкільне життя в стародавньому Китаї. Пісня називається «Квіти сливи».

Володимир: Хочу пояснити слухачам, чому пісня про шкільне життя носить таку назву. У Китаї, учнів порівнюють з квітами сливи, які можуть розквітати тільки після холодної зими. А школярі та студенти можуть домогтися успіхів тільки після довгого наполегливого навчання. Але до того, як прозвучить пісня, як завжди, повторимо діалог уроку та його переклад на українську мову.

-- 李娜，我昨天看了一个纪录片，原来中国在研制第一个人造卫星的时候大量使用了算盘，很多人一起打算盘的场面真是壮观啊。

-- 没错。因为当年的条件有限，中国在研制首颗人造卫星时，很多复杂数据是靠古老的算盘计算完成的。

-- Ліна, я вчора подивився документальний фільм, в якому йшлося, зокрема про те, що під час створення першого китайського штучного супутника Землі інженери та конструктори для розрахунків використовували китайські рахівниці. Десятки людей разом рахували на рахівницях... це видовище справило на мене глибоке враження.

-- Це дійсно історичний факт. У той час країна відчувала труднощі, технічні можливості були обмежені. Китайським фахівцям довелося виконувати багато складних розрахунків на суаньпань, що дійшли до нас із глибини століть.)

Володимир: Дорогі друзі, наша сьогоднішня програма добігає кінця. Дякуємо за увагу, до нових зустрічей. Якщо ви хочете більше дізнатися про Китай, відвідайте наш сайт, його адреса: www.ukrainian.cri.cn А тепер, пісня «Квіти сливи».

Лі Сінь: До нових зустрічей!