У центрі сюжету - письменниця, яка спеціалізується на релігійній тематиці. Потрапивши якось раз в гуцульське село, знайомиться з нещасним хворим старим. У нього є брат, який живе неподалік, і який також страждає від важкої хвороби. Як і його ненависний брат, він намагається прожити якомога довше, щоб не дати можливість тому побачити, як він помирає.

Виступаючи перед китайськими глядачами Вікторія Трофіменко розповіла: «Ця історія має дуже чітку структуру і надзвичайну глибину. В Україні така історія може органічно розгортатися лише в одному місці - у Карпатах. Тому братів я зробила гуцулами, і розмовляють вони на гуцульському діалекті. На початку разом з письменницею треба до них звикати з їх говіркою та разом з письменницею розкривати історію їх життя, приймаючи братську сповідь, занурюватись у нього. Тема цього фільму - сповідь. Сповідь у християнстві означає зізнання у гріхах, тобто «спіднє відати». Християни сповідаються перед смертю, аби душа була чиста, коли вони стоятимуть перед Богом».