Мистецтво різьблення має в Китаї багату традицію. Воно включає не лише карбування на камінні, деревині, кості і бамбуку, але карбування на кокосовомі горісі, розі, бурштині. Така різноманітність матеріалів свідчить, що китайські майстри володіють різними техніками, а кожен виріб є справжнім витвором мистецтва.

Відомо, що з дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння китайські майстрі віддали перевагу нефриту. Це каміння традиційно високо цінується в Китаї. Древні китайці вважали нефрит священним камінням, і тому обмежувались мінімальною обробкою природнього каміння. Але треба зауважити, що це тверде каміння дуже важко піддається обробці. Тому за древніми легендами вважалось, «гарним різьбяром на нефриті чи яспису могла стати людина з сильною волею та доброю душою». Адже виготовлення скульптурної композиції з нефрита вимагало тривалого часу і великого терпіння. Найбільш всього цінується в Китаї білий нефрит "Бай юй".

У древньому Китаї вироби з нефриту широко використовувались у різних ритуалах. Наприклад, частинку яспису чи нефриту у вигляді цикады клали в рот небіжчику, оскіль цикада, яка знову оживає після зимової сплячки, була для древніх китайців уособленням вічного життя.

Викарбовані на камінні печатки дуже популярні в Китаї. І якщо раніше їх володарями були імператор та заможні люди, то сьогодні таку печатку може мати кожен. Особиста печатка слугує замість підпису. Вона виглядає як прямокутний шмат з металу (золота, бронзи, міді), каміння (як правило з нефриту), деревини чи слонової кістки. З одного боку цього шматка, на пласкій поверхні вирізьблені ієрогліфи імені власника. Виготовлення особистих печаток є галуззю мистецтва в Китаї.

З часом в Китаї нефрит втратив своє ритуальне значення, але китайці назавжди зберегли особливу любов та повагу до цього каміння. І тепер виготовляють дорогі прикраси, вази, свічники, статуетки.

Найбільш відомими виробами з нефриту є так звані «4 дива Пекіна» - це групова нефритова скульптура Пань Бінхена, нефритові квіти Лю Деіна і нефритові птахи Чжан Юньхе. В свою чергу, шедеври китайських різьбців «Страва з криветок» і «Драконова страва», виконані в Пекіні з агату, а також «Веселкова ваза», виконана шанхайськими майстрами з червоного нефрита, були визнані національним надбанням. Ці роботи завоювали широке визнання, як в Китаї, так і закордоном.

Ще в древні часи високої майстерності китайці досягли у карбуванні на слоновій кістці. Їх робота поступалась лише різьбі на нефриту та яспису. Зі слонової кістки древні китайці вирізали віяла, шпильки для волосся, палички для їжі, держаки для ножів, чаші та багато іншого.

На даний час основними центрами різьби на кості є Пекін, Ґуанчжоу, Шанхай, Тяньцзінь і Нанкін. Кожна школа має свої визначні особливості. Наприклад, в Пекіні виготовляють статуетки та інші вироби, які зберігають природній відтінок матеріалу. В Ґуанчжоу – так звані м'ячики зі слонової кістки, чи як ще звуть « куля в кулі». В середині кулі з кістки знаходяться декілька інших кульок. Лише ґуанчжоуські майстри могли вирізати з цільного шмата кістки до 20-ти таких кульок. Ця робота вимагала від майстрів великого терпіння та вправності. Зі слонової кістки виготовляють дуже багато різних виробів: статуетки, курильні трубки, фігури для гри в шахи та шашки тощо.

Але найбільш розповсюдженим в Китаї видом різьблення є різьба на дереві. Китайські майстри використовували різні породи дерев – тополя, ароматна бразолія, тверду деревину груші, камфорове дерево, корковий дуб і бамбук. Сюжети для робіт беруться з численних міфів та легенд. В останні декілька сторічь художня різьба на дереві в Китаї досягла свого розквіту. Широкою популярністю в китайських та іноземних модниць користуються китайські дерев'яні скриньки для прикрас, з різьбленим орнаментом квітів чи інших узорів. Різьблення на дереві широкого використовували в прикрашанні інтер'єру китайського дому. Дерев'яні меблі в древньо-китайському стилі не втратили своєї популярності і в сучасному Китаї. Особливо популярними є столи з різьбленою поверхнею, ліжка з різьбленими спинками, різного роду ширми, підставки тощо.

Ще одна сфера застосування різьблення на дереві – це маски для народних театральних вистав. Такі маски, вирізані з дерева, були особливо популярні на Південно-Заході Китаю. Вони зображають різних богів, персонажів з народних казок та міфічних істот, таких як дракон, тигр тощо.

Найбільш вправні різьбяри на дереві використовували коріння та стовбур бамбуку. Як вид мистецтва, різьблення на бамбуці стало відомим у 15-му сторіччі, у часи династії Мін. Саме в ті часи майстри досягли високої професійності. В останні декілька сторіч цей вид народного мистецтва продовжує розвиватись. В Китаї відомо чимало майстрів високого класу в цьому ремеслі. Вироби з бамбуку бувають у вигляді чашок для пензлів та пензлів, на яких вирізані узори.

Незвичайним є мистецтво різьблення на розі носорога, адже зовнішня і внутрішня структура рога дивні. Доречі, він відрізняється від рога бика, барана, і є рідкісним матеріалом. Як свідчать древні записи, добувати цей незвичний матеріал почали приблизно з епохи Хань. В Китаї переважно використовували рога носорога, яі завозили з інших країн. Протягом всієї історії вироби з цього матеріалу були розкішними речами для вищих верств населення. Крім того, рога носорога використовували для зниження температури, виведення шлаків, робили ємкості для алкогольних напоїв. Як свідчать розкопи, розквіт мистецтва різьблення на розі носорога припадає на мінську династію. Усі знайдені вироби з даного матеріалу є музейними цінностями.