Національність цянь – одна з нацменшин Китаю. Цянці полюбляють свята. Найурочистими для них є свято «Цзішаньхуей» і Новий рік.

Першого числа 10-го місяця за місячним календарем цянці відзнають Новий рік. Цього дня усі жителі поселення збираються на узліссі, щоб виконати новорічний обряд, запалити курильниці, здійснити жертвопринесення предкам і небесному імператору. Вони разом готують пельмені з борошна, молотого з голозерного ячменю з начинкою з м'яса та бобів. Жертовні страви готуються з борошна у формі домашніх тварин. На другий день цянці готують сімейний обід, на який обов'язково запрошують усіх неодружених дочок.

Друге урочисте свято у цянців – «Цзішаньхуей» (жертвопринесення горам). Він відзначається зазвичай на весні і починається з молитви за добробут. Однак в деяких районах він може відзначатись і в першому місяці, в четвертому чи в п'ятому місяці за місячним календарем. Обрядова сторона цього свята дуже складна, і жертвопринесення залежать від місцевості, в одному місці це цап, в іншому – корова, а в третьому – собака. Сам обряд жертвопринесення проводиться зазвичай на узліссі «чарівного лісу».

Окрім неодружених жінок, жителі всього села повинні приймати участь у молитві. Організацію свята бере на себе кожен двір по-черзі. Вона полягає в тому, щоб виростити до свята одного чорного цапа, одного червоного півня, приготувати один кухель вина, півтора кілограми свинини, один «доу» голозерного ячменю (доу – міра сипучих, дорівнює 10 літрам), шість з половиною кг блинів, млинців, а також пахощі, хлопавки, ритуальні паперові гроші. Обряд жертвопринесення проводить місцевий чаклун, який молиться за здоров'я та врожай, а потім ріже козла, готує його і потім роздає приготоване м'ясо та інші продукти учасникам церемонії. Наприкінці обряду усі сідають навколо і починають споживання їжі.