Чому для приготування пуеру використовувалось саме юньнаньське чайне листя? Справа в тому, що в Юньнані росте чай з низьким вмістом амінокислот і високим вмістом катехинів – фенольних речовин рослинного походження. В інших же провінціях Китаю чайне листя, навпаки, містить мало катехину і багато амінокислот. За довгого зберігання амінокислоти швидко розпадаються. Що стосується катехинів, то вони при розпаді утворюють багато корисних речовин, дають додатковий аромат чаю. Тому саме чай вирощений в Юннані може зберігатись довше, не втрачаючи своїх корисних речовин, і до того ж він набирає аромат з часом.

Розвідники чаю Юннані ще у давні часи заслужили повагу не тільки в Китаї, але й в усьому світі. Саме з цієї провінції починався чайний шлях, який йшов до Тибету, а далі простягнувся і до Європи. Хоча Юньнань і Тибет недалеко один від одного, але пов'язавший їх чайний шлях, який перетинає високі хребти гір Хендуань, був неймовірно важким. Це був найвисокогірний і найскладний за рельєфом торговий шлях у світі. В дощовий і палящий сезон караванщики, які перевозили чай, легко могли заразитись епідемічними хворобами. Зимою, коли снігом заносило гори, кожний крок давався з великою трудністю. На деяких участках доріжка була дуже вузькою, не більше третини метру. З однієї сторони скеля, а з іншої – прірва. Люди і коні гинули на цьому шляху, про що свідчили залишки людей і тварин, які можна зустріти в гірських печерах і біля підніжжя скель. Сліди, які залишили коні своїми копитами і люди ногами на кам'яних плитах древнього шляху, свідчать про те, з якою важкістю давався цей шлях.