Фу-сі (伏羲) — легендарний перший імператор Китаю (Піднебесної), божество-повелитель Сходу.

Фу Сі вважався володарем Сходу і зображувався істотою з тілом змії або дракона, але з людською головою. Його порою року була весна, а помічником був дух дерева на ім'я Гоуман, що тримав в руках циркуль, який Фу Сі винайшов. Кольором Фу Сі був зелений. Його резиденція знаходилася в Ченчжоу (провінція Хенань), в місті яке існує донині.

Народження Фу Сі було чудесним. Його мати завагітніла, ступивши ногою на слід духу грому, велетня Лей Шеня, по дорозі до берега озера Лейцзе.

Згідно з китайською традицією, Фу Сі передав людям уміння ловити рибу і готувати на вогні їжу. Фу Сі першим сплів з мотузки рибальську сітку. Він вважається також винахідником китайської ієрогліфічної писемності, який створив перші 8 триграм, що стали основою для письма та китайського вчення. Ці письмові знаки Фу Сі написав, побачивши схожі малюнки та візерунки на спині дракона-їн, що виплив з річки Хуанхе. Фу Сі винайшов музику і вимірювальні інструменти, навчив людей приручати диких звірів і займатися шовківництвом.

Дружиною Фу Сі була його сестра, богиня Нюйва. Відповідно до прийнятої конфуціанської моделі літочислення, Фу Сі правив з 2852 до 2737 року до н. е., тобто цілих 115 років.