Бісі (кит. 贔屭) – суміш китайського дракона з китайською черепахою, один з «Дев'яти синів дракона» (龙生九子) у китайській міфології.

Бісі традиційно зображують, як «істот, що люблять носити вантажі» (赑屃喜负重, bixi xi fu zhong), тому в китайській архітектурі вони зазвичай з'являються у вигляді велетенської вухатої, зубастої та/або волохатої черепахи, яка несе на своїй спині стелу з важливим текстом. У різних варіантах такі черепахи зустрічаються як у Китаї, так і в сусідніх державах: В'єтнамі, Кореї, Монголії, та Росії.

У стародавніх китайських традиціях черепаха часто була символом надзвичайного довголіття; її форма була пов'язана з будовою світу; близькість до божественного, яку приписують черепахам, зумовила використання їх для ворожіння. Всі ці фактори могли стати підставою для вибору черепахи як символічної істоти, за чиїм образом і подобою потрібно будувати споруди, розраховані на вічність. Деякі західні автори висловлювали також думку, що мотив черепахи-постаменту пов'язаний з традиційним індійським образом черепахи, що тримає на своїй спині слона, на якому спочиває увесь світ.

Інші китайські назви, що вживаються для таких кам'яних черепах – «Гуйфу» (龟 趺) і «Бася» (霸 下). Втім, найчастіше монумент такого типу описується просто як «стела, що її несе черепаха» (龟 驮 碑, «Гуйфу бей»).

За майже два тисячоліття свого розвитку мотив черепахи-бісі зазнав певних змін. Якщо в Сунську і Цзіньську епохи (XI ст.) черепахи виглядали доволі натуралістично, то до Ранньомінського періоду (XV ст.) їхні обличчя і панцири починають набувати деяких прикрас, і до епохи Цяньлуна (XVIII ст.) їхні голови, як правило, стають зовсім драконячими. У сусідньому В'єтнамі вигляд черепах залишився вірним раннім канонам, без значного прикрашення.

Образ черепахи-бісі продовжує залишатися джерелом натхнення для сучасних поетів і художників.

Михайло Іжик, українська служба МРК