Дракон (кит. 龙 lóng) - в китайській культурі символ доброго начала ян (на відміну від дракона європейського) і китайської нації в цілому. Він міцно асоціюється зі стихією води. На його честь проводять щорічне свято драконових човнів.

Відмінностей між китайським та європейським драконом безліч. Європейський є уособленням зла. Він викрадає принцес, їсть лицарів. У нього є крила, і зазвичай він, як і належить злодію, чорного кольору.

А китайський дракон добрий і мудрий. Він буває різних кольорів. В лапах часто тримає перлину. У китайського дракона, на відміну від європейського аналога, немає крил як таких, він просто літає.

Китайці описують дракона через подібності: голова верблюда, роги оленя, очі демона, шия змії, луска коропа (лусочок має бути 81 або 117), кігті орла, лапи тигра і вуха корови. На голові дракона знаходиться його найважливіша особливість - гуля на маківці, завдяки якій він може літати без крил. Однак її на зображеннях можна побачити нечасто.

Дракони в Піднебесній мають розмір від одного до трьохсот метрів. Нові дитинчата з'являються з яєць. Самка відкладає яйце, але вилупитися з нього маленький дракон може і через 1000 років. Його поява неодмінно буде супроводжуватися сильними природними катаклізмами.

За однією з легенд китайські дракони є прабатьками всього живого на землі. Вони прийшли у цей світ, щоб поділитися своєю мудрістю, добротою і силою з людьми. Китайці вірять, що дракони і донині живуть поруч з ними, адже дракон може змінювати вигляд і форму, приймаючи також і людську подобу.

Як цар тварин дракон був символом імператорської влади. Згідно з китайськими переказами, Жовтий імператор під кінець життя перетворився на дракона і злетів у небеса. За носіння одягу з фігурами дракона простолюдин підлягав смертній карі.

Наприкінці 80-х років XX століття жителі маленького села в провінції Хенань в Китаї виявили скелет завропода, який прийняли за кістки дракона. У відповідності з традиційними рецептами, вони стали варити з останків юшку для дітей, які страждають судомами і запамороченнями, а також розмелювали кістки на порошок і прикладали до ран і переломів. За їхніми віруваннями, це дійсно допомагало, і на місцевому ринку активно йшла торгівля: «драконячі кістки» продавалися на вагу по 4 юані за кілограм. Однак, коли про це дізнався професор Інституту палеонтології хребетних Китайської академії наук Дун Чжимін, вибухнув справжній скандал. Селяни, які усвідомили, що вживали в їжу тварину, що жила 100 млн. років тому, злякалися і передали залишки скелета вченим.

Михайло Іжик, українська служба МРК