Карта династії Цін

Перед попередниками (правителями династії Мін) стояла споконвічна проблема: вони були змушені захищатися від загрози вторгнення войовничих монголів з півночі. Для цього правителі Мін заручилися підтримкою маньчжурів – народу, що мешкав на північному-сході Китаю. В обмін на свої «послуги» з оборони північних китайських кордонів маньчжури отримали певну регіональну самостійність (децентралізація по-китайськи!). Племена, які до цього ворогували між собою об'єдналися під владою могутнього вождя в єдиний союз і з часом підкорили собі весь Китай. Захопивши в 1644 році Пекін, вони заснували династію Цін – останню в довгій історії імперського Китаю.

У XVIII столітті цінський Китай ззовні знаходився в зеніті своєї могутності. Цінська династія володіла найбільшою територією за всю історію Китаю, в імперії панував мир. Проте мирне життя, без війн і природних катаклізмів, завезення до Китаю таких високоврожайних культур як батат і арахіс, зумовили різке збільшення чисельності населення, що призвело до зубожіння селян. Невдоволення китайців політикою іноземних маньчжурських правителів, а також зростаюча кількість інших іноземців, які торгували в порту Гуанчжоу, збільшували напругу в країні.

Жіночий одяг на початку Династії Цін

З 1842 року до початку ХХ століття європейці потроху «розтягували по шматочках» Китайську імперію. Південно-Східна Азія відійшла Франції, Маньчжурію поділили Японія та Росія, Бірма потрапила під владу Великобританії.

Перша опіумна війна (1839-1842)

Сильнодіючий наркотик опіум, який в Китай завезли британські торговці, згодом перетворився на проблему, яку Китай продовжує вирішувати і понині.

В опіумну пастку Китай потрапив дуже швидко. У 1800 році в країну було завезено 4000 ящиків цієї речовини. Через сорок років ця цифра збільшилася в 10 (!) разів. Курили його в основному багаті китайці, потім цю звичку перейняли і нижчі верстви суспільства. Захоплення цим наркотиком стало масовим – його курили навіть селяни. Відомо, що половина (!) дорослого населення країни вживала опіум щоденно.

У 1839 китайська влада вирішила припинити опіумну торгівлю. Було вжито радикальних заходів. Британських купців змусили здати увесь свій запас. Така конфіскація призвела до цілої низки збройних конфліктів між китайцями та британцями. В історію вона увійшла як «Перша опіумна війна» (1839-1842). Хоч британці і поступалися китайцям в чисельності, проте озброєні вони були незрівнянно краще. Невеликі ескадри англійських кораблів завдавали величезної шкоди китайцям. Промислова революція, що призвела до сплеску винаходів на Заході, не досягла Китаю, кремнієві рушниці, луки, списи і шаблі китайців не могли протистояти сучасним англійським гарматам.

Нанкінський договір

Підписання Нанкінського договору

Перша опіумна війна закінчилася в 1842 році підписанням принизливого для Китаю Нанкінського мирного договору. Китай віддав Великобританії Гонконг і відкривав для британської торгівлі п'ять морських портів. В цих так званих відкритих портах британці отримували право необмеженої торгівлі і свободу поселення. Крім того, Китай був зобов'язаний виплатити британцям 21 млн доларів компенсації за знищений опіум та військові витрати. Це був лише перший з цілої низки договорів, підписаних Китаєм з європейськими державами, які пізніше стали відомі як «несправедливі договори».

Відносно чисте цінське небо почало вкриватися важкими хмарами. Напруга зростала…

Михайло Іжик, українська служба МРК

Роздрукувати

На головну сторінку