На відміну від більш пізніх картин, у цій – Чжан Їмоу не намагається будь-що знімати красиво, зате кожен кадр у нього живий і реалістичний, цікаво зображений побут тогочасних селян. Та навіть при скромних технічних можливостях вже простежується почерк майбутнього майстра. Він сміливо експериментує з кольором, переважно червоним. Це пурпурні бризки спеціально пофарбованого вина, захід сонця кольору міді, і залитий кров'ю дикий гаолян, який повільно колишеться над тілом Цзюер.