У Китаї часто можна почути слова «和谐社会» «héxié shèhuì» - «гармонійне суспільство». Щоб краще зрозуміти значення слова «和谐» «héxié» - «гармонія», звернемося до традиції. У конфуціанстві існує визначення «五伦» «п'яти основних відносин» - це відносини батька і сина, правителя і підданого, чоловіка і дружини, старшого і молодшого брата, відносини між друзями, що являють собою «п'ять універсальних істин» конфуціанської думки.

У тексті «Мен-цзи • Тенвеньґун» стверджується: «У відносинах батька і сина - спорідненість, у відносинах правителя і підданого – обов'язок, у відносинах чоловіка і дружини - відмінність, у відносинах старшого і молодшого брата - порядок проходження, у відносинах друзів - довіра». Гармонія п'яти основних відносин вважається основою всієї соціальної гармонії і щастя.

Центральною фігурою, яка визначає гармонію людських відносин, був 君子jūnzĭ (син правителя) - благородний муж. Вважалося, що благородний муж повинен бути в манерах вишуканим, у зовнішності елегантним, а також законослухняним. У конфуціанських трактатах наголошувалося, що «шлях батька й сина в щирості і чемності, синівське благочестя в злагоді». Благородного мужа порівнювали з журавлем. Споконвіку журавлі вважаються щасливим знаком. В уявленнях давніх китайців журавлі супроводжували небожителів. Білий журавель - це цінний і рідкісний птах. У нього спокійний характер, елегантний вигляд, багате білосніжне пір'я. Пари журавлів граціозно танцюють, літають і перегукуються, піднімаючись у захмарні висоти. Поява журавлів у місцях, де живуть люди, здавна означала здоров'я і довголіття для людей похилого віку, появу талановитої молоді. У вірші періоду династії Тан «Журавлі біля ставка» говориться:

«Танцюють журавлі біля ставка, в чистій воді пір'я.

Ніби снігом укритий берег, летять подібно чистому ключу.

Хоч ріки і моря безкрайні, але поступаються благородним мужам».

Стара приказка говорить, що «правитель і підданий, як батько і син». У відносинах правителя і підданого найцінніше було в одностайності вищого і нижчого, в мудрості правителя і чеснотах підданого. У «Книзі пісень» є такі рядки: «Крики феніксів - вище гірських хребтів, утуни ростуть вище сонця, що сходить». Це означає, що фенікси в парі - разом летять, разом кричать, тому слова «крики феніксів, сходить сонце» метафорично говорять про зустріч чесноти підданого і мудрості правителя і, таким чином, здійснюються їх устремління. У «Десяти віршах про вічну радість» поета Південної династії Ці Сє Тяо говориться: «Різнобарвні фенікси кричать, сходить сонце, журавлі танцюють, осінній вітер...» Слова «фенікси, схід сонця» відображають гармонійний зв'язок фенікса і сонця епохи давнини, коли ці образи також використовували для вираження гармонії між правителем і підданими. У вірші Ван Шичженя «Крики феніксів» є такі рядки: «І до, і після єдині вісім радників государя, сходить сонце, фенікси дружно кричать».

У традиційному суспільстві основною одиницею були сім'я, двір. Подружжя повинно було ставитися один до одного з повагою, яку виказують гостю. Сімейна гармонія завжди вихвалялась у відносинах між людьми. Так як фенікси летять поруч, гармонійне, щасливе життя подружжя в народі називали «спільним польотом феніксів», а в подальшому часто використовували ці слова для весільного благословення. Ще більш широко використовувалися зображення качок мандаринок, як аналогія закоханої пари. У «Трактаті про птахів» літератора династії Цзінь Чжан Хуа записано: «Качки-мандаринки живуть у парі, все життя один біля одного». У «Нотатках про старовину і сучасність» записано: «鸳鸯- качка-мандаринка, водоплавна птиця, клас крижнів. Самець і самка ніколи не розлучаються, якщо птах залишається без пари, то прагне померти, в давнину їх називали парними птахами». У народі традиційно самця називають 鸳 «юань», а самку качки мандаринки - 鸯«ян». Самець завжди розташовується зліва, а самка - праворуч, летять крило в крило.

 Качки-мандаринки 鸳鸯

Сима Сянжу 司马相如 і Чжуо Веньцзюнь 卓文君

В історії літератори часто оспівували таку поведінку птахів. Поет династії Хань Сима Сянжу для своєї дружини Чжуо Веньцзюнь написав «Пісню ціна», в якій є такі рядки: «У цьому будинку живе вишукана красуня, з якою подібно качкам мандаринкам переплітаємо шиї». Тут образ качок мандаринок використовується для опису взаємної любові та злагоди подружжя. Крім того кажуть, що качки мандаринки як дві плитки черепиці на даху, шия до шиї, крило в крило, ніколи не розлучаються. Бо Цзюйї у «Вічній печалі», оспівуючи кохання Ян Ґуйфей і імператора Сюань-цзуна, вигукує: «Черепиця качок мандаринок холодним інеєм біліє знову, під смарагдовою ковдрою з ким розділити мені зиму?» Візерунок качок мандаринок вже здавна використовується у повсякденному житті. Наприклад, покривало «юань», ковдра «ян» становлять комплект постільних речей подружньої спальні. Сюжети з качками мандаринками стали традиційним зображенням для сприятливих побажань на весілля. Навчаючи молодих, використовують порівняння з качками мандаринками, бажають разом дожити до сивого волосся, кажучи, наприклад, «як качки мандаринки крило в крило». У візерунках часто можна побачити качок, що летять разом, що є побажанням подружньої гармонії і численного потомства.

Бо Цзюйї 白居易

Метелики також є символом кохання чоловіка і жінки, в народі існує переказ про те, що Лян Шаньбо і Чжу Їнтай заради любові перетворилися на метеликів. Імператор династії Лян Цзяньвень в «Оді метеликам» писав: «Знову і знову пари метеликів злітають. З надією зустрічі, єдиним серцем залишаючись до кінця». Тепер серед національних меншин на півдні Китаю в піснях про кохання, щоб висловити свої почуття, використовують образ метеликів. У народів дай, бай, мяо та інших національностей є танець метеликів, який часто виконують під час новорічного свята або весільної церемонії. Дівчата в барвистих костюмах метеликів імітують рухи їхнього польоту, танцюють і співають, виражаючи прагнення людей до щасливого життя.

Бронзове дзеркало 铜镜子

Крім природних символів подружньої гармонії, люди також використовували для цього предмети повсякденного вжитку. У давнину в шлюбних традиціях для вираження побажання «жити в гармонії до старості» часто молодятам дарували взуття - символ гармонії, вази для квітів - символ благополуччя. Подароване зображення дзеркала і взуття означало - «жити разом до старості». Під час весільної церемонії часто дарували щасливі талісмани у вигляді символічних написів з побажаннями подружньої злагоди. Бронзові дзеркала, які в давнину використовували в повсякденному житті, часто служили символом подружніх відносин. У збірнику періоду династії Тан «Перекази і вірші про любовні почуття» є історія «Возз'єднання розбитого дзеркала». У період Південних династій царство Чень мало загинути. Сюй Деян, передбачаючи, що його дружина принцеса Лечан буде захоплена в полон, розділив бронзове дзеркало на дві частини, кожен з подружжя взяв половину, як знак майбутньої зустрічі. Вони домовилися, що в 15 день першого місяця наступного року дружина продасть свою половинку на ринку. У подальшому Сюй Деян відправився в Чанань. На свято ліхтарів один старий продав йому старе розбите дзеркало. Виявилося, що ця половинка дзеркала повністю збіглася з тією, яку Сю Деян зберігав у себе. Той старий був посланий принцесою Лечан.

Чан Е 嫦娥

Виявляється, що після того як царство Чень було зруйноване царством Сунь, принцеса Лечан опинилася в полоні у Чанані, стала наложницею правителя царства Сунь Янсу. Сюй Деян написав рядки вірша: «Дзеркало і він знову разом, дзеркало повернулося, але не вона не повернулася, вже немає в ньому відображення Чан Е, лише віддзеркалення сяйва місяця» і передав їх зі старим. Принцеса, побачивши вірші, що написані чоловіком, засмутилася і захворіла. Янсу розібравшись у цій справі, наказав Сю Деяна і принцесу повернути на батьківщину. У подальшому метафора «возз'єднання розбитого дзеркала» стала означати з'єднання подружжя після розлуки. З часів династії Тан бронзове дзеркало стало необхідною частиною приданого дівчини і талісманом щасливого подружнього життя.

Символом щасливого шлюбу також є двоє святих Хе і Хе. У період правління династії Тан під девізом Шиде в горах Ханьшан жили два вельмишановних ченця. За народними переказами вони були як брати, жили в злагоді. У подальшому їх шанобливо стали називати «святі Хе і Хе», що означає злагоду і єдність. Їх імена стали символізувати мир і щастя між людьми. На народних картинах часто так зображають цих двох святих: один тримає в руках лотос, а інший несе круглий короб, що наповнений коштовностями, з короба вилітає зграя кажанів, що символізують нескінченне багатство. Слова лотос і короб в китайській мові вимовляються так само як імена святих - Хе і Хе, що означає сімейну гармонію, злагоду, а якщо в сім'ї панує злагода, то в усьому буде удача.