У понеділок в Києві відбувся 21-й саміт Україна-ЄС. У ньому взяли участь президент України Володимир Зеленський, голова Європейської ради Дональд Туск і голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер.

Під час саміту сторони підтвердили наявність тісних політичних і економічних зв'язків між Україною та Євросоюзом, а також обговорили шляхи подальшого зміцнення співпраці. До того ж на заході були підписані п'ять угод про надання ЄС фінансової допомоги загальним обсягом 126,9 млн євро на економічний і соціальний розвиток України.

Незважаючи на те, що на нинішньому саміті не було прийнято проривних рішень, він надав хороший привід, щоб згадати, яких успіхів Київ і Брюссель досягли за останні кілька років.

Завершивши переговори, які велися з 2007 року, Київ і Брюссель уклали Угоду про асоціацію. У березні 2014 року була підписана її економічна частина, а в червні – політична. Ця подія ознаменувала собою поворот у зовнішній політиці України.

Угода про асоціацію, яка набула повної чинності 1 вересня 2017 року, відкрила перед Києвом і Брюсселем широкі можливості для співпраці в таких сферах, як політика, безпека, оподаткування, право, енергетика, прикордонний контроль, боротьба з тероризмом, екологія, транспорт і культура.

До того ж, відповідно до цього документа 1 січня 2016 року Україна і ЄС створили Зону вільної торгівлі, яка передбачає поетапне зменшення або повне скасування ввізних мит протягом 10 років.

За даними Державної фіскальної служби України, за перші три роки дії ЗВТ двосторонній товарообіг виріс більш ніж на 40%. У 2018 році він склав 44,4 млрд дол., зробивши Євросоюз головним торговим партнером України: на нього прийшлося 42,6% від загального обсягу зовнішньої торгівлі країни.

Ще одним важливим кроком на шляху євроінтеграції України став безвізовий режим з ЄС. Він був офіційно запущений 11 червня 2017 року і дав українцям право без віз в'їжджати до країн Євросоюзу /за винятком Великобританії та Ірландії/, а також інші європейські держави, які підписали Шенгенську угоду, і перебувати там до 90 днів кожні півроку. Станом на 11 червня поточного року, безвізовим режимом скористалися майже 3 млн жителів України, що, як вважають експерти, дало імпульс співробітництву Києва і Брюсселя в галузі торгівлі, туризму, культури та освіти.

В останні роки Україна гостро потребує міжнародної фінансової допомоги. Спочатку ця потреба була здебільшого викликана важкою економічною кризою, яка охопила країну в 2014-2015 рр. через військовий конфлікт на Донбасі і погіршення відносин між Києвом і Москвою. На нинішньому ж етапі поступового відновлення економіки необхідність в зовнішніх позиках продиктована відчутним борговим тягарем України. Тільки в цьому році їй належить витратити близько 428,4 млрд гривень /16,7 млрд дол./ на виплату своїх боргів.

В обставинах, що склалися Євросоюз став одним з головних кредиторів України поряд з МВФ і Світовим банком. За останні п'ять років він виділив Києву близько 3,3 млрд євро.

Євросоюз також відноситься до числа найбільших донорів міжнародної технічної допомоги для України. За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, в минулому році в країні реалізовувалися 235 проектів ЄС на суму 522,3 млн доларів. Ці проекти, в основному, стосувалися таких галузей, як національна оборона, ядерна безпека, держуправління, відновлення Донбасу і регіональний розвиток.

Тим часом аналітики вважають, що, незважаючи на всі успіхи, досягнуті у співпраці між Україною та ЄС за останні п'ять років, говорити про швидке входження країни в європейське співтовариство поки передчасно.

Головна причина цього – невідповідність України вимогам Євросоюзу в сфері економічного регулювання, боротьби з корупцією, верховенства права та ін.. Для досягнення стандартів ЄС Києву слід провести реформи, багато з яких можуть потребувати багато часу і бути вкрай болючими.

Крім того, не варто забувати, що в даний момент у ЄС є чимало внутрішніх проблем, пов'язаних з Brexit, напливом біженців і т.д.. За таких обставин у самому ЄС зростає кількість противників його подальшого розширення.