Протягом тривалого періоду часу, особливо, в останні кілька років, низка західних країн і деякі ЗМІ називали прагматичні і взаємовигідні капіталовкладення Китаю в країни, що розвиваються «китайською борговою пасткою». Чи дійсно китайська ініціатива «Один пояс і один шлях» заманює її учасників і країни, що розвиваються в «боргову пастку»? Звідки взялося таке формулювання?

Коли говорять про «боргову пастку» в контексті співпраці країн, що розвиваються і Китаю в рамках ініціативи «Один пояс і один шлях» – це спотворення правди і перекручення суті концепції спільного економічного розвитку. Західні країни і ЗМІ навішують різні «ярлики» на країни, які не хочуть входити в орбіту їх інтересів. Це пояснюється тим, що вони підходять до сучасного міжнародного порядку з точки зору «холодної війни» і гри з нульовою сумою.

Проблеми заборгованості низки країн, що розвиваються, обумовлені складними історичними причинами і поточною соціально-економічною і політичною ситуацією всередині цих країн. Боргове навантаження зазначених країн викликано не тільки їх власними економічними та фінансовими проблемами, але і полягає в несправедливому і нерозумному в широкому сенсі слова міжнародному економічному порядку – це міжнародна валютна система з доларом США в якості основи, міжнародна виробнича система з монополією багатонаціональних корпорацій, міжнародна торгова система, яка характеризується нерівномірністю і т.д.. В цьому випадку розвинені країни постійно переносять свої кризи і труднощі в країни, що розвиваються, завдаючи шкоди економічному розвитку останніх, і не дають таким чином можливості рухатися вперед. Так що ті розвинені країни Заходу, що спекулюють на темі «боргової пастки», самі є головними винуватцями тривалих проблем у країнах, що розвиваються.

Для країн, що розвиваються, ключовими завданнями є сприяння розвитку національної економіки та підвищення добробуту народу. В рамках ініціативи «Один пояс і один шлях» інвестиції Китаю в основному спрямовані в інфраструктурні проекти зацікавлених країн. Саме масштабні проекти несуть учасником ініціативи розвиток, дають надію їх народам на світле майбутнє. Згідно зі статистикою, в період з 2012 по 2017 рр. співробітництво Китаю з країнами, розташованими вздовж «Одного пояса і одного шляху» в сфері реновації, модернізації та будівництва нової інфраструктури, досягло значних результатів. Завдяки цьому в цих країнах створено 244 тис. нових робочих місць, а податкові відрахування до їх бюджетів перевищили 2 млрд доларів.

Боргові зобов'язання кредиторів Китаю в країнах, що розвиваються, як у питанні виплат, так і обсягів запозичень, дуже низькі на глобальному тлі. Найбільшими кредиторами в країнах, що розвиваються, залишаються саме розвинені західні країни і міжнародні фінансові інститути, такі як Світовий банк і Міжнародний валютний фонд. Дані показують, що в період з 2000 по 2016 рр. обсяг кредитування Китаю становить всього 1,8% загального зовнішнього боргу Африки.

Коментуючи публікації західних ЗМІ з проблеми «китайської боргової пастки», представник МЗС КНР Хуа Чуньїн неодноразово заявляла, що мова йде про прагматичні і вигідні вкладення і проекти. Політизація і дискредитація китайської ініціативи «Один пояс і один шлях» – провал раціональності західних ЗМІ і політиків. Ініціатива «Один пояс і один шлях», будучи глобальним благом, яке Китай несе країнам, що розвиваються, в повній мірі демонструє значну роль Китаю в новій структурі глобального економічного управління і є найважливішим проектом, спрямованим на практичне досягнення мети створення спільноти єдиного долі людства.

(Авторський матеріал коментаторської групи відділу новин МРК)