На тижні, що минає США і Китай один за одним заявили, що будуть з 23 серпня стягувати додаткові 25-процентні мита щодо товарів, які імпортуються вартістю 16 млрд доларів. Таким чином, триває торгова війна, спровокована американською стороною, на першому етапі якої Сполучені штати і КНР обопільно ввели додаткові мита щодо товарів вартістю 50 млрд доларів.

Податкова політика, що проводиться американською стороною щодо Китаю, при поверхневому погляді здається спрямованою на усунення «несправедливого балансу» в торгівлі між двома країнами і на рішення внутрішньої політичної проблеми США. Однак при більш детальному вивченні питання стає очевидною довгострокова глибинна стратегічна мета Сполучених штатів: країна має намір придушувати будь-якого конкурента, який стрімко піднімається, щоб утримувати панування американського долара, встановлювати правила для всіх, витягуючи максимальні економічні вигоди.

Хоча США були створені всього лише трохи більше 200 років тому, досить скромна історія цієї країни видає уторовану доріжку любителя, навіть швидше професіонала усунення конкурентів. У минулому столітті Вашингтон позбавлявся спокою мінімум двічі. У перший раз тоді, коли ВВП СРСР перевищив 60% американського; США зробили ряд жорстких заходів, які разом з власними смертельними помилками Радянського Союзу, призвели до розпаду найбільшої країни планети. Вдруге всерйоз понервувати американців змусила Японія: примітно, що ВВП Країни висхідного Сонця також перевищив 60% американського. Сполучені штати змусили Японію підписати угоду «Плаза», в результаті чого курс ієни щодо долара злетів вгору. Паралельно японський уряд прийняв помилкове рішення, почавши проводити вільну валютну і фінансову політику, що призвело до потоку великої кількості коштів до акціонерного ринку і ринку нерухомості. Після того, як міхур лопнув, Японія вступила в етап «втрачених двадцяти років».

Тому можна напевно сказати, що для США 60% - це якась червона лінія; якщо її хтось перетинає, Штати без жодного жалю нападають на «порушника», причому атака не пов'язана з ідеологією, політичною системою суперника, з тим, тримається він в тіні чи ні.

Китай має найбільшу в світі індустріальну систему, яка стала ключовим вузлом в світовому виробничому ланцюжку і ланцюжку поставок. Наприклад, близько 31,5% двохсот основних постачальників американської корпорації Apple знаходиться в Китаї.

Треба сказати, що в даний час ініційована США торгова війна вже позначилася на простих американцях. Наприклад, в Південній Кароліні компанії з виробництва телевізорів ElementElectronics доведеться закрити завод в Віннсборо, якщо деякі товари й надалі будуть в тарифному списку. Це призведе до звільнення мінімум 126 працівників.