В останні роки торговельні тертя між Китаєм і США серйозно загострилися. Зокрема одним з головних звинувачень США на адресу Китаю є концепція «Доступ до ринку Китаю за трансфер технологій», висунута Китаєм з метою залучення інвестицій. З цього приводу необхідно зробити відповідне роз'яснення.

По-перше, «Доступ до ринку за трансфер технологій» є вільним вибором будь-якої країни з метою встановлення та удосконаленя економічного і технологічного співробітництва.

Залучення іноземних інвестицій, використання передових технологій і адміністративного досвіду, входження в інтернаціональну систему виробництва, продажі і послуги для прискорення власного розвитку - це базові інструменти, якими країни користуються в ході відкриття власного ринку. «Доступ до ринку за трансфер технологій» - це взаємовигідна модель співпраці для обох сторін.

США також приділяють велику увагу міжнародній співпраці в науково-технічній сфері. Після другої світової війни США взяли безліч фахівців з Європи. Протягом десятиліть США залучають представників наукової еліти з усіх куточків світу за допомогою різних заходів. Згідно зі статистичними даними, більше третини наукових співробітників США народилися за кордоном. З 1901 до 2015 роки, кількість громадян США - лауреатів Нобелівської премії, які народилися за межами країни, досягло 63-х. Це 1/5 від загальної кількості громадян США, які отримали Нобелівську премію. Звинувачення США, зроблене на адресу Китаю, про те, що він активно залучає висококваліфікованих фахівців і заохочує випускників повернутися на Батьківщину після навчання за кордоном, не тільки не має моральної основи, але й не має ніякого сенсу.

По-друге, Китай дотримується глобальних правил в ході проведення концепції «Доступ до ринку за трансфер технологій».

Захист інтелектуальної власності є важливим джерелом і рушійною силою стійкої інноваційної діяльності. Розуміючи важливість захисту інтелектуальної власності, Китай приділяє особливу увагу заходам щодо імплементації законів та посилення охорони прав інтелектуальної власності, розглядає це як важливий показник для розвитку комфортного підприємницького середовища. Китай вніс поправки в закон «Про підприємства з іноземним капіталом» незадовго до його приєднання до СОТ. Після вступу до СОТ в Китаї ніколи не створювалося ніяких законів і правил, які примушували б іноземні компанії заради отримання доступу до ринку передавати Китаю власні технології.

Китай отримує доступ до закордонних технологій шляхом чесного обміну і придбання прав інтелектуальної власності. Починаючи з 2001 року, середній річний приріст витрат Китаю на інтелектуальну власність за кордоном становить близько 17%. У 2017 році цей показник досяг 28 млрд. дол. США. Китай вже 20 років поспіль залишається найбільшою країною, що розвивається за обсягами залучених іноземних інвестицій. Китай також часто вважається однією з кращих країн для інвестицій за оцінкою цілого ряду транснаціональних корпорацій. Згідно останньої «Доповіді про світові інвестиції 2018», Китай як і раніше залишається найпривабливішим напрямком для зарубіжних інвесторів, займаючи друге місце в світі.

В ході технічного прогресу і промислового розвитку КНР дійсно отримала безліч благ і можливостей від техніко-економічного співробітництва між Китаєм і США. За це Китай висловлює щиру подяку і вдячність. Разом з тим, американська сторона повинна побачити те, що зробив Китай для захисту права на інтелектуальну власність і дотримання міжнародних правил, слід звернути увагу на взаємовигідний характер «Доступ до ринку за трансфер технологій». Згідно з даними, опублікованими Бюро економічного аналізу США, протягом 2010 - 2015 рр. 1/3 загального обсягу збільшення валової виручки від реалізації зарубіжних підрозділів американських компаній надійшла від ринку Китаю. Рентабельність інвестованого в Китай капіталу, в середньому більше, ніж в США. Ряд американських транснаціональних корпорацій зазначає, що стабільне зростання доходів на китайському ринку допомогло їм вдало пережити фінансову кризу 2008 року.

По-третє, Китай має намір продовжувати неухильно розширювати свою відкритість і заохочувати інновації.

Відповідно до правил Світової організації торгівлі і з зобов'язаннями, взятими Китаєм на себе в ході вступу до СОТ, Китай переглянув і вніс поправки в більш ніж 2300 законів і правил, скасував тисячі і тисячі урядових документів. У січні 2005 року Китай відповідно до зобов'язань, узятих на себе в ході вступу до СОТ, повністю усунув такі нетарифні заходи, як імпортні квоти та імпортні ліцензії. У 2010 році Китай виконав всі зобов'язання зі зниження податків, в результаті тарифний рівень на ряд товарів масового споживання зараз нижче, ніж в деяких розвинених країнах. З 2001 по 2017 рік обсяг імпорту товарів в Китай виріс в середньому на 13,5% в річному численні, що на 6,9% вище, ніж в середньому по світу. Китай став другим за величиною імпортером у світі, зайняв друге місце в світі за обсягами імпортованих послуг. На тлі антиглобалізаційних процесів, Китай, крім активного захисту багатосторонньої системи вільної торгівлі, неухильно і активно просуває відкритість. Такі заходи, як масштабне одностороннє зниження тарифів і проведення імпортних ярмарків, допомагають в розширенні обсягів і різноманітності імпорту.

За останні 40 років обмінів і співпраці між народами Китаю та США встановилася дружба і налагоджені взаємовигідні торговельно-економічні відносини. В даний час між КНР і Сполученими Штатами діють 350 авіарейсів на тиждень, а кількість взаємних візитів громадян двох країн перевищує 7 млн. на рік. Сподіваємося, що Китай і США зможуть усвідомити міжнародну відповідальність, яку великі держави повинні взяти на себе в процесі розвитку людської цивілізації з метою забезпечення в світі стабільності, об'єктивно і раціонально ставитися до розбіжностей, ефективно контролювати конфлікти і не допустити руйнування довгострокового співробітництва між КНР і США . Уряди двох країн відповідальні перед своїми народами і перед усім світом, вони відповідають за загальну долю і за прогрес людської цивілізації.