Чжоу Юнкан був засуджений за корупцію, зловживання владою і навмисне розкриття інформації, що містить державну таємницю. Він та члени його родини отримали хабарі на суму 129 млн юанів (20 млн дол.).

Це стоп-кадр з випуску новин 11 червня 2015 року Центрального телебачення Китаю. Дивлячись на цього сивочолого дідуся, було складно повірити, що ще кілька років тому він був одним з найвпливовіших політиків у КНР. Колишнього голову китайських спецслужб, члена попереднього постійного комітету політбюро ЦК КПК засудили до довічного ув'язнення. «Визнаю провину і розкаююсь у злочинах», – так лаконічно відповів Чжоу Юнкан на вирок суду. Це був найбільший «тигр», якого «вполювали» в рамках масштабної антикорупційної кампанії, що була розпочата Сі Цзіньпіном після обрання головою КНР у 2012 році. Окрім Чжоу Юнкана, у списку високопоставлених корупціонерів з'явилися й інші гучні імена: Бо Сілай, Ґо Босюн, Сюй Цайхоу, Сунь Чженцай і Лін Цзіхуа. Покарання отримали також 43 члена і кандидата в члени ЦК КПК і дев'ять членів Центральної комісії КПК з перевірки дисципліни. Корупційні справи були відкриті відносно 440 керівників провінційного рівня і вище. Подібних високих посадовців у Китаї відносять до категорії «тигрів», на відміну від «мух» – дрібних чиновників-корупціонерів, які займаються хабарництвом на місцях у значно менших розмірах. За минулі п'ять років близько 1,5 млн «мух» понесли дисциплінарні й адміністративні покарання за «порушення партійної дисципліни», а понад 50 тис. функціонерів постали перед судом за звинуваченням у корупції.

«Полюють» китайські антикорупційні органи також і на «лисиць». Так у Китаї звуть підозрюваних, що втекли за кордон від відповідальності за економічні злочини. Спеціальна кампанія, яка так і називається «полювання на лисиць», розпочалась 20 липня 2014 року. З того часу до Китаю вже повернули понад 3300 корупціонерів-утікачів, які переховувалися у понад 120 країнах світу. Крім того, у квітні 2015 року Національне центральне бюро Інтерполу в КНР розповсюдило червоний циркуляр 100 найбільш розшукуваних осіб, які підозрюються в корупції і переховуються за кордоном. Станом на кінець 2017 року, 50 з них вже було затримано, при цьому 34 – здалися добровільно.

Антикорупційне майбутнє Китаю

Під час «Двох сесій» на розгляд Всекитайських зборів народних представників (вищий орган державної і законодавчої влади КНР) представлять проект поправок до Конституції, частина з яких буде стосуватися «всебічного укріплення партійної дисципліни і боротьби з корупцією». Внесення цих норм до Головного закону країни свідчить про вихід антикорупційної діяльності у Китаї на ще більш високий рівень.

Текст чинної Конституції КНР був прийнятий у 1982 році. До неї чотири рази вносили поправки: у 1988, 1993, 1999 і 2004 роках. Тепер ЦК КПК запустив процес п'ятої редакції Основного закону.

У своїй доповіді на XIX з'їзді КПК Сі Цзіньпін підкреслив, що поглиблення реформи державної системи нагляду є одним з пріоритетних державних завдань. На «Двох сесіях» депутати розглянуть «Закон про державний контроль», також невдовзі буде утворений Національний комітет з контролю. Це ключовий етап антикорупційної реформи в країні, основна ціль якої – передати права єдиного планування та централізованої координації антикорупційної діяльності єдиному державному органу, адже раніше за це відповідали різні відомства. Йдеться про інтеграцію функцій органів адміністративного нагляду та запобігання корупції, прокуратури і Центральної комісії КПК з перевірки дисципліни. Крім того, Національний комітет з контролю буде прямо підпорядковуватися лише ВЗНП на рівні з Держрадою (урядом Китаю), нижче ітимуть суди і прокуратура. Таким чином, у Китаї буде створена єдина і досить незалежна антикорупційна структура. Варто нагадати, що ця реформа в експериментальному порядку діяла у Китаї ще з 2016 року в Пекіні, а також у провінціях Шаньсі та Чжецзян. Тепер розпочнеться її впроваджена на території всієї країни.

Олександр Николишин, українська редакція МРК