Книга «36 стратагем» – результат співпраці українського видавництва «Фоліо», що випустило книгу в 2016 році та української служби Міжнародного радіо Китаю, співробітники якої уклали китайський текст книги та переклали його українською. 36 стратагем – це давньокитайський військовий трактат, що містить перелік із 36 ідіом і стислих пояснень до них, які є наслідком багатої військової традиції Китаю. У ширшому сенсі – це збірник прихованих стратегічних прийомів, що колись використовувались для досягнення прихованої мети під час воєн, та застосовуються китайцями донині тільки вже у торгових війнах та просто, щоб обдурити опонента у повсякденному житті. Саме тому українська редакція МРК вирішила підготувати до друку цю книгу, оскільки вона зможе познайомити українських читачів з історією та традиційною культурою Китаю і одночасно дозволить більше дізнатися про реалії сучасного життя цієї країни.

Невдовзі після виходу «36 стратагем», рецензію до неї опублікував адвокат, іцзиніст та незалежний дослідник Роман Москаль. Нижче пропонуємо повний текст даної рецензії:

37-ма СТРАТАГЕМА ДЛЯ 36-ти СТРАТАГЕМ

Видавництво "Фоліо" зробило велике свято для пошановувачів Китаю в Україні – вперше з китайської українською перекладено один із важливих для розуміння китайської традиції текстів – 36 стратагем / пер. з кит. В. Урусова, О. Николишина; худож.-оформлювач Л.П. Вировець. – Харків: Фоліо, 2016. – 223с. – старокитайською, кит. та українською мовами (9).

Хоча це не перша публікація про трактат «36 стратагем» українською – ще у 2009 році ми вже розповідали про зміст цього трактату, однак у дещо іншому контексті (7).

Книжка вийшла за фінансової підтримки Міжнародного радіо Китаю – і це яскравий приклад ефективної "м'якої" сили з боку наших китайських друзів, які самі ж фінансують поширення своєї культури в Україні.

Уклали цю книжку китайською Лю Янь, Лі Юе, Лі Сінь, Лі Сянь та Лю Лю, а переклали українською – Володимир Урусов, член правління Української асоціації китаєзнавців, та Олександр Николишин.

Кожна така книжка є великою культурною подією, бо такі події ми святкуємо ще не досить часто.

Однак до кожної такої праці природно висловлювати і високі вимоги, – чи відповідає вона потребам якнайширшого кола людей.

Своєрідною "родзинкою" книжки є задум її структури: на кожному розвороті на сторінці ліворуч розміщено текст китайською (як стародавньокитайською (вень-янем) так і сучасною китайською), а на сторінці праворуч – переклад українською.

Структурно українська частина книжки побудована досить вдало: 1) назва стратагеми; 2) пояснення оригінального тексту; 3) коментар до пояснення; 4) походження стратагеми; 5) приклад із сучасного життя.

А сам трактат поділяється на шість частин, а у кожній частині відповідно – по шість стратагем.

1. Стратагеми переможних битв;

2. Стратагеми битв, коли сили рівні;

3. Стратагеми наступальних битв;

4. Стратагеми битв з кількома учасниками;

5. Стратагеми битв спільно з третьою стороною;

6. Стратагеми програшних битв.

Тому поза сумнівами, усім, хто матиме намір вдосконалити свій рівень «стратагемного» мислення а також цікавиться культурою Китаю, це видання буде дуже корисним.

Однак, при рецензуванні цього видання ми не можемо ігнорувати і ті напрацювання у дослідженні цього трактату, що накопичені у Російській Федерації, бо «просунуті» читачі мимоволі порівнюватимуть різні видання перед тим як надати перевагу якомусь із них.

Адже, у Російській Федерації вийшло кілька видань, що містять переклад трактату "Тридцять шість стратагем". Доступні нам – наведені у переліку літератури (Див.: 1-4).

Серед згаданих нами видань за своєю фундаментальністю виділяється також двотомова праця Харро фон Зенгера, що містить змістовний вступ, коментарі академіка В. Мяснікова, переклад самого трактату та багатий історичний матеріал для ілюстрації кожної із 36-ти стратагем (3,4).

А провідним російським дослідником цього тексту є Володимир Малявін.

При детальнішому ознайомленні з українською книжкою бачимо, що український текст при наступному виданні потребує вдосконалення, перш за все за структурою.

І з огляду на накопичений інтелектуальний досвід дослідження цього тексту, нам видається, що український текст може бути вдосконалений таким чином.

Перш за все, у нашому виданні був би доречним вступ у якому можна було б дати короткі біографічні довідки про китайських укладачів тексту, а також висвітлити питання щодо того, яке саме китайське видання «36 стратагем» було джерелом для всієї роботи.

Адже, якщо ми ознайомимося із працями В. Малявіна, то бачимо, що текст трактату у його книжках відрізняється за змістом від тексту трактату в українському виданні, зокрема він містить значно більше посилань на паралелі між стратагемами та гексаграмами Канону Змін (1, 2).

У виданнях В. Малявіна оригінальний текст трактату, наприклад, має кілька смислових шарів (1, с.297-298):

- тридцять шість висловлювань, що складаються з чотирьох (зрідка – трьох) ієрогліфів, та є назвою стратагем;

- коротке роз'яснення принципу даної стратагеми;

- цитата із "Канону Змін", що роз'яснює смисл стратагеми у термінах І цзіну;

- об'ємний коментар до стратагеми у якому зазвичай містяться вказівки на історичні прецеденти застосування тієї чи іншої стратагеми.

Заради справедливості необхідно згадати, що праця Харро фон Зенгера також не має ілюстрацій щодо паралелей "36-ти стратагем" із Каноном Змін.

Крім того, як розповідає у вступі до останнього видання свого перекладу В. Малявін, трактат "36 стратагем" наново був віднайдений лише у 1938 році, а перше друковане видання датоване 1941 роком. Цю публікацію згадує і Харро фон Зенгер.

Через те, що у трактаті зустрічаються епізоди з китайської історії, що відносяться до XII-XIII ст.ст., В. Малявін робить висновок, що сам твір можна датувати межею між династіями Мін (1368-1644) та Цін (1644-1911) (1, с.295-297; 3, с.39).

Тому питання про те, яким джерелом користувалися китайські укладачі не є тривіальним і у наступних перевиданнях книжки потребує свого пояснення.

Отже, щодо цього питання, сподіваємося, ми сказали достатньо.

По-друге.

Шкода, що перекладачі при перекладі висловлювань з відомого трактату Сунь-дзи (чи згідно прийнятої у рецензованій книжці термінології – Сунь Цзи) "Мистецтво війни", не врахували наявний переклад цього трактату українською (6).

І на завершення, вважаємо за необхідне зупинитися ще на одному, на наш погляд, важливому питанні.

Текстові ілюстрації до кожної із 36-ти стратагем багато ілюстровані прикладами як із давньої, так і з сучасної китайської історії.

На сторінках українського видання ми часто зустрічаємо відомих історичних персонажів: Цао Цао, Чжуге Ляна, Лю Бея, Лю Бана тощо.

Однак, китайська культура зі всіма своїми безперечно відомими для китайця історичними героями, для пересічного українця є правдива "Terra incognita".

Тому поза сумнівами, у книжку "проситься" детальний коментар, за допомогою якого український читач мав би змогу вписати наявні приклади у певний історичний і культурний контекст.

Наші міркування жодною мірою не применшують значення виходу книжки, яку видало видавництво "Фоліо" і, сподіваємося, нададуть змогу покращити її зміст у наступних виданнях праці, адже для нас очевидно, що заявлений тираж у 1500 примірників швидко розійдеться – люди спрагли за справжньою пізнавальною літературою.

Джерела: 1) Малявин В.В. Тайный канон Китая. Гуй Гу-цзы. 36 стратагем. 100 глав военного канона / [сост. В. Малявин] – М.: РИПОЛ классик, 2016. – 448 с.; 2) Тридцать шесть стратагем. Китайские секреты успеха/ Пер. с кит. В. Малявина – М.: Белые альвы, 1997. – 192с.; 3) Зенгер Х.фон Стратагемы. О китайском искусстве жить и выживать. Том.1 – М.: Эксмо, 2006. – 512с.; 4) Зенгер Х.фон Стратагемы. О китайском искусстве жить и выживать. Том.2 – М.: Эксмо, 2006. – 1024с.; 5) Троецарствие: Роман// Ло Гуаньчжун/ Пер. с кит. В. Панасюка; Пер. под ред. С. Хохловой; Подгот. Текста, предисл. и коммент. Б. Рифтина. – М.: Худож. литер., 1984. – 791с., ил.; 6) Сунь-дзи. Мистецтво війни/ переклад з китайської та коментар Сергій Лесняк. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. – 112с.; 7) Як юристові "серед пожежі вчинити грабіж"// Москаль Р. Харківські підсумки. Статті: 1997 – 2007. (юриспруденція, політологія, синологія). – Х.: "Фактор", 2009. – с. 102-109; 8) Персональна сторінка на Фейсбук Броніслава Віноґродского; 9) 36 стратагем / пер. з кит. В. Урусова, О. Николишина; худож.-оформлювач Л.П. Вировець. – Харків: Фоліо, 2016. – 223с. – старокитайською, кит. та українською мовами.

© Роман Москаль, м. Харків, жовтень 2016.