На початку поточного року Китай і Україна відсвяткували 25-ту річницю взаємного дипломатичного визнання. Для українського експертного співтовариства ця дата стала приводом проаналізувати нинішній стан двосторонніх відносин, визначивши їх сильні і слабкі сторони, а також окреслити основні напрямки розвитку китайсько-українських відносин на найближчу перспективу.

Політичний діалог

17 січня в швейцарському Давосі на полях Всесвітнього економічного форуму відбулася дуже важлива подія для відносин між Пекіном і Києвом: голова КНР Сі Цзіньпін провів переговори з президентом України Петром Порошенко. До цього лідери двох країн зустрічалися лише одного разу, причому без попередніх домовленостей. Це була коротка розмова у кулуарах саміту з ядерної безпеки, який відбувався у Вашингтоні в квітні 2016 року. Переговори у Давосі були підготовлені заздалегідь, завдяки чому голова КНР і президент України змогли обговорити широке коло питань: починаючи від торгово-економічного співробітництва, закінчуючи ситуацією на сході України.

Спланований характер зустрічі і досягнуті домовленості здійснити взаємний обмін візитами дали підстави говорити про пожвавлення китайсько-українського політичного діалогу на вищому рівні, темпи якого сповільнилися після зміни влади в Україні в 2014 році. На думку експертів, є усі необхідні передумови для зміцнення міждержавного співробітництва між Пекіном та Києвом. "По-перше, в двосторонніх відносинах не було жодних скандалів, що однозначно свідчить про високий рівень взаємної довіри. Крім того, китайська сторона з розумінням ставиться до поточних проблем, які постали в даний час перед Україною", – зазначив політолог Ігор Шевирьов.

Торговельно-економічне співробітництво

За підсумками 2016 року товарообіг між Китаєм і Україною досяг 6,51 млрд дол., збільшившись на 5,3% відносно 2015 року. Основу китайського експорту склала продукція машинобудування, а головними статтями імпорту були руда і сільгосптовари, зокрема, зернові, жири і масла.

Слід зазначити, що в останні роки обсяг поставок української агропродукції в Китай зростає грандіозними темпами: з 2011 по 2015 рік він збільшився в 12 разів – з 103 млн дол. до 1,24 млрд дол.. При цьому Україна починає поступово відходити від експорту лише сировини на користь готових продуктів харчування – сирів, йогуртів, кондитерських виробів, тобто товарів з більшою доданою вартістю. Однак, незважаючи на всі ці позитивні тенденції, українські аграрії, за підрахунками Києва, поки використовують свій потенціал на китайському ринку лише на 7,5%.

Серед інших перспективних напрямків нарощування українського експорту в КНР експерти називають хімічну промисловість, залізничний транспорт, ракетно-космічну галузь, судно- і літакобудування.

Бажаючи перевести всі ці можливості з гіпотетичній площині в реальну, уряд України назвав одним з основних пріоритетів своєї роботи у 2017 році розширення і зміцнення торговельних зв'язків з Китаєм, в тому числі збільшення експорту в цю країну на 2 млрд дол..

Для досягнення поставлених цілей в поточному році в КНР буде спрямована торгова місія, до складу якої увійдуть українські чиновники і представники бізнес-кіл. До того ж в рамках участі в реалізації масштабного китайського проекту зі створення нового Шовкового шляху Київ планує запустити регулярний контейнерний поїзд по Транскаспійському міжнародному транспортному маршруту. Цей потяг зможе доставляти вантажі з України в КНР за 12-14 днів, від чого, в першу чергу, виграють виробники товарів, які швидко псуються – молочна і органічна продукція, фрукти, ягоди та ін..

Інвестиції

За оцінками Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, загальний обсяг спільних державних інвестиційних проектів, які в даний час реалізують Китай і Україна, перевищує 7 млрд дол.. Співпраця в основному ведеться в таких сферах, як енергетика, сільське господарство та інфраструктура, і має тенденцію до зростання.

Зокрема, одна з найбільших державних корпорацій Китаю – CNBM International Corporation – планує спрямувати до 2 млрд дол. на модернізацію енергетичних підприємств України. Інші дві китайські компанії – China National Complete Engineering Corporation і Golden Concord Holdings Limited – планують протягом найближчих двох років вкласти 1 млрд дол. в будівництво сонячних електростанцій в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

Аналітики також стверджують, що в недалекому майбутньому одним з найбільш перспективних напрямків діяльності китайських інвесторів в Україні може стати відкриття в цій країні нових заводів. "Україна має підписаний договір про зону вільної торгівлі /ЗВТ/ с Європейським Союзом, тому Китаю дуже цікаво розміщувати виробництва в Україні, щоб згодом реалізовувати свій товар на об'ємному і платоспроможному європейському ринку", – пояснює глава Комітету економістів України Андрій Новак. Втім, крім ЗВТ з ЄС, важливою перевагою України є також висококваліфікована і при цьому недорога робоча сила: через істотну девальвацію національної валюти мінімальна зарплата в цій країні зараз становить близько 120 дол..

Взаємодія в сфері туризму, культури та освіти

Крім нарощування китайсько-українського торгово-економічного та інвестиційного співробітництва, у 2016 році також було відмічено ріст туризму: за попередніми даними, в минулому році Україну відвідало близько 25 тис. китайських туристів, що в два рази більше, ніж роком раніше.

Основною причиною такого істотного збільшення турпотоку послужила стабілізація ситуації в Україні, в тому числі в її східних областях. Однак був і інший фактор. "В минулому році Україна зробила помітні кроки в бік лібералізації візового режиму для китайських громадян", – повідомила віце-президент з питань туризму і курортів Українського національного комітету Міжнародної торгової палати Олена Шаповалова. Зокрема, з 20 червня 2016 року в київському аеропорті "Бориспіль", а з 1 жовтня – також і в аеропорті "Одеса" діє спрощений порядок в'їзду на українську територію для китайських бізнесменів і туристів. Він передбачає оформлення віз терміном до 15 днів після прибуття в один з двох зазначених повітряних портів.

2016 рік був також насичений китайсько-українськими культурними проектами, найважливішим з яких стало відкриття на півдні Пекіна музею-галереї українського поета і художника Тараса Шевченка. Цей музей буде використовуватися як майданчик для постійної експозиції, а також тимчасових виставок, які знайомлять з роботами сучасних китайських і українських художників, скульпторів і фотографів.

Для збільшення кількості подібних спільних проектів восени минулого року КНР відвідала українська делегація на чолі з міністром культури України Євгеном Нищуком. Під час переговорів Є. Нищук та його китайський колега Ло Шуґан обговорили широке коло питань, серед яких: створення в КНР українських культурних центрів, шляхи взаємного просування прикладних народних ремесел, проведення концертів за участю артистів з обох країн та ін..

У минулому році Китай також надавав значну увагу наданню Україні матеріально-технічної допомоги в сфері освіти. Зокрема, він передав українським школам 23,5 тис. нових комп'ютерів і обладнав три лінгафонні кабінети в Київській гімназії східних мов №1, де китайську мову вивчає близько 600 дітей. Крім цього, Міжнародна торгова палата "Шовкового шляху" виділила Україні 200 тис. дол. на освітні проекти для школярів з особливими потребами.