Мій день, як лото-забава – ніколи не знаєш з якої цифри він почнеться. Якшо це моя звичайна робота на Тяньцзін ТВ то дуже часто треба бути у таксі вже о 6 ранку та їхати через ранковий і ще не пробковий Пекін до поїзда.

О 6:40 вже на Південному вокзалі, а в 7:30 до Тяньцзіну мене привезе швидкісний потяг, потім ще одне таксі і десь о 8.00 я вже на студії. Виглядає це усе так, ніби зомбі повільно перетворюється на людину. Як правило, таких днів в мене лише один на тиждень, тому все не так погано. Інколи на зйомках фільмів працюю до пізньої ночі, тому наступний день бачить мене тільки опівдні.