«Чому Ви прилетіли до Китаю?» У мене дежавю. Бо чую це питання доволі часто, як, мабуть, і всі іноземці, що проживають у Китаї. Приїхала до Китаю через безвихідь, бо на той час навчалася у Прикарпатському університеті ім. Василя Стефаника в Івано-Франківську на 2-му курсі на факультеті китайської мови і літератури, коли нам повідомили, що через відсутність ліцензії університет вирішив закрити цей факультет і всіх студентів було переведено на англійську мову. Тоді в мене був шок, бо дуже хотіла вчити китайську мову і ніяк не була готова до таких кардинальних змін. Тоді одного гарного вечора ми сіли з мамою на кухні і підрахували скільки мені обійдеться навчання китайської мови в Києві та в Китаї. На превеликий подив, за підрахунками виходило, що життя та навчання у Китаї на той час було практично в одну копійку, що і на ненці Україні. Звичайно, я не хотіла втратити шанс, який підкинула мені сама доля, щоб побачити світ, самій поїхати у Піднебесну, побачити стародавню Велику Китайську Стіну, прогулятися старовинними хутунами, послухати китайську оперу.. а найбільш важливим було потрапити у мовне середовище!