Редакція МРК мала змогу поспілкуватися з тренером збірної команди України з легкої атлетики В'ячеславом Тиртишником, який розповів про те, як українським атлетам виступати у спекотному Пекіні, про місцеву кухню та стиль водіння китайських водіїв, а також на яких спортсменів розраховує керівництво збірної.

- Як команда України відчуває себе на змаганнях у Пекіні?

- Пекін — це чудове місто. Ми почуваємо себе тут дуже добре, затишно, живемо у хорошому готелі. Змагання на Чемпіонаті світу з легкої атлетики, як завжди це робиться у Китаї, організовані на дуже високому рівні. Змагання проходять добре і ми сподіваємося, що ми з порожніми руками до Батьківщини не повернемося.

- Деякі спортсмени скаржаться на погоду, можливо не вдається показати найкращі результати саме через місцеві погодні умови?

- Всі перебувають у рівних умовах. Є тут країни, які розташовані ще північніше ніж ми. В Україні зараз досить спекотно також. Але тут вологість підвищена. Це переносити досить важко. У першу чергу, це стосується наших спортсменів, які займаються спортивною ходьбою на 20 км та 50 км, а також марафонським бігом. Наприклад, два наших спортсмени з марафонського бігу не змогли закінчити дистанцію, сказали, що вони отримали теплові удари. Але всі перебувають у однакових умовах, тому доводиться все це терпіти. Інші види, які проходять на стадіоні — це спринт, стрибки та інші види, трохи менше залежать від погодних умов. Я думаю, що ми впораємося з цим.

- Ви якось готувалися до цієї погоди?

- Мабуть, до цього неможливо підготуватися, навіть якщо за рік сюди приїхати, все одно буде спекотно.

- Для китайських атлетів у цьому плані є перевага?

- Китайські спортсмени та інші атлети з південно-східного регіону мають певну перевагу. Хоча китайські спортсмени взагалі навіть і без цього зараз піднялися у своїй майстерності досить високо. Бо китайське керівництво легкої атлетики та інших видів спорту, зараз запрошує до себе на роботу кращих спеціалістів з усього світу.

- У плані інфраструктури для вас усі умови створені?

- Так, нема жодних претензій. До усього, що стосується змагань, тренувального процесу, роботи транспорту, нема жодних нарікань, готелі хороші.

- Як щодо харчування?

- У нас одна група прибула сюди раніше і жила в іншому готелі. Там були певні проблеми з харчуванням. Ми їх попереджали, що нам потрібні інші страви — більш європейські. Але вони не змогли цього забезпечити. Але у готелі, в якому ми зараз живемо таких проблем нема, там дуже різноманітна їжа на всі смаки.

- Тобто ви з собою продукти до Пекіна не везли?

- Звісно, сало з нами є завжди. У нас така традиція. Куди ми їдемо, шматочок сала завжди з собою веземо.

- Коли ви на стадіоні, ви відчуваєте, що перебуваєте у Китаї, в Азії?

- Якщо говорити про спортивні об'єкти, то це зовсім не відчувається, адже вони відповідають сучасним світовим стандартам. Але відчувається, коли ми їдемо з готелю до стадіону, дорога займає десь 15-20 хвилин, стиль водіння китайських водіїв відрізняється від нашого. Звісно, є певні нюанси, от як погода, наприклад, які дають відчуття, що ми в Азії, але це жодним чином не впливає на наші виступи.

- У яких видах спорту ми ще можемо очікувати на медалі?

- Ми сподіваємося на всіх наших спортсменів. Спортивна ходьба — це один з наших лідируючих видів зараз, ще попереду ходьба на 50 км у чоловіків. Також ми дуже сподіваємося на наших стрибунів у висоту — Богдана Бондаренка та Андрія Проценка. Ще у нас досить потужна жіноча естафета 4 по 100 метрів.