Є перша медаль України на чемпіонаті світу-2015. Людмила Оляновська виборола бронзову нагороду у спортивній ходьбі на 20 км, показавши результат 1 година 28 хвилин 13 секунд.

Оляновська протягом усієї дистанції трималася у групі, яка переслідувала двох лідерок, китаянок Лю Хун та Люй Сючжи. У підсумку, лише цим двом господаркам змагань Людмила і поступилася.

- Я не очікувала, абсолютно не очікувала нагороди. Тому що згідно стартових протоколів за рейтингом я була лише п'ятою. Я точно знала, що Китай буде попереду – це Лю і Люй, рекордсменки світу. У них дуже сильні результати, вони в себе вдома. В мене була шалена підтримка по дистанції, але в них «Чайна» чулося по всій трасі. Тому я сподівалася на п'ятий результат. В мене ще є одна суперниця – італійка, яка практично завжди в мене виграє. Ще є Агнешка Драготова, чешка, яка на молодіжному чемпіонаті Європи була другою з сильним результатом. В мене перед чемпіонатом світу через проблеми зі здоров'ям випав один місяць тренувань, а чешка показувала сильні результати, і я думала, що вона ще додасть. Переломний момент був на 14-му кілометрі, відкрилося друге дихання. Побачила наших хлопців з ходьби – Івана Лосєва та Руслана Дмитренка, вони махали українським прапором. І я як побачила цей рідний стяг, мене як щось підштовхнуло вперед.

- Переломний момент на 14-му кілометрі – в чому він полягає?

- У психологічному плані. Суперниці тиснули. Особливо дві італійки, одна з яких та, про яку я говорила, дуже сильна.

- Знаєте ж, що судді обох цих італійок дискваліфікували?

- Я помітила, що раптом їх не стало на дистанції. Бачила, що їм під час ходьби показували попередження. Мені також показували разів чотири – за фазу польоту. Але жодної записки не було – суддя має право попередити, але не писати записку. Я лише потім зрозуміла, що сталося з італійками. В мене існує проблема з технікою рук, я їх несу, і мене кидало трошки вгору. Але тренер Анатолій Соломін мене по дистанції коригував, за що йому велике спасибі. Великий уклін, за те що він мене підвів до такого старту. Я дуже щаслива.

- На скільки погода була важкою для вас?

- Погода була дуже важкою, але я вам скажу, що в мене були і важчі старти. Ще я думала, що коло тут на чемпіонаті світу буде двокілометрове. По ньому легше йти, навіть психологічно. Але сьогодні це однокілометрове коло було великим плюсом, тому що на кожному кілометрі я чула і бачила тренера, чула і бачила команду, яка мене підтримувала. Потім були пункти охолодження, тренер давав холодну воду. Волонтери зазвичай дають таку теплу воду, але сьогодні вона була прохолодною. Так що все склалося.

- Кому присвячуєте свою перемогу?

-Своєму тренеру, Анатолію Соломіну.

За матеріалами Федерації легкої атлетики України