Цього тижня в Китаї відзначається одне з «Трьох великих свят Китаю» – Свято Дуаньу. В народі є кілька легенд про його походження, а найбільш поширена думка, що виникнення цього свята пов'язане з долею видатного китайського поета Цюй Юаня. Цюй Юань був відомим стародавнім поетом князівства Чу в період «весни і осені», який є автором видатної поеми «Лісао». Коли війська князівства Цінь захопили столицю Чу, Цюй Юань з почуттям гіркоти і обурення кинувся в річку Мілоцзян. Це сталося якраз п'ятого числа п'ятого місяця за місячним календарем. З того часу щороку цього дня на згадку про Цюй Юаня люди кидають у воду Янцзи бамбукові листки, наповнені клейким рисом. Ця страва називається «цзунцзи». Сьогодні пропоную вам послухати пісню під назвою «Лісао» (离骚), яку виконує Ї Яньцяньсі (易烊千玺).

Уривок з поеми «Лісао»:

Хіба ж я не дбав про благо загальне,

Я йшов шляхом славних князів,

Та ти, всесильний, почуттів моїх не зрозумів,

Послухав наклеп й гнівом запалав.

Я твердо знаю: прямота – нещастя,

Та з нею я не в силах розлучитись.

Свідком стане Небо, –

Заради князя я витримую це все.

Я кажу: перш був згоден ти зі мною,

Та потім з шляху цього ти зійшов.

З тобою, мій володар, можу розлучитись,

Але твоя мінливість надто вже гірка.

Мої діяння – квітучі галявини,

Я орхідеями покрив сто му,

Я виплекав пахучі трави,

А серед них – косарики й духен.

Як я хотів побачити б їх цвіт,

В належний час, щоб зрізати й зібрати.

Нехай зів'яну – сумувать не варто,

Шкода лиш, якщо луг бур'яном заросте.