Печери Моґао розташовані на східному схилі гори Міншашань, в 25 кілометрах на південний схід від міста Дуньхуан, що знаходиться в північно-західній провінції Ґаньсу. Довжина печер з півдня на північ складає 1680 метрів. Це чудове видовище! У 1987 році ЮНЕСКО включило печери Моґао до Реєстру світової культурної спадщини.  

　　     Відповідно до джерел, печери Моґао були створені в 366 році. Коли святий старець, чернець Лецзунь подорожував по цих місцях, йому було видіння тисячі блискучих Будд. Він вирішив створити тут першу печеру. Згодом спорудження печер не припинялося протягом тисячі п'ятисот років. За цей час змінилося більше десятка династій. До VII століття нашої ери, в епоху династії Тан в Дуньхуані був нарешті створений грандіозний комплекс, що складається з більше тисячі печер, де були розташовані буддійські статуї. Саме тому печери Моґао отримали назву печер "тисячі Будд". 

　　     Печерні храми являють собою зразок гармонійного поєднання архітектурного, скульптурного та фрескового мистецтва. Для віруючих вони служили місцем релігійних відправлень, для інших - чарівним храмом, що дає можливість насолодитися прекрасним. Рівень художньої майстерності, з яким виконані фрески, дозволяє судити про стан мистецтва в Китаї в середні віки; тематика фресок навіяна буддійськими легендами.  

　　     Хоча печери Моґао значно постраждали від різних пошкоджень, але, на сьогоднішній день тут збереглося більше 700 печер, з яких в 492 печерах є розфарбовані статуї та фрески, загальна площа яких становить 45 тисяч квадратних метрів.  

　　     Крім того, тут зберігається близько 50 тисяч буддійських рукописів та інших цінностей, що знайдені ченцем на ім'я Ван в печері Цанцзіндун, яка служила сховищем священних буддійських сутр. Серед них близько 1000 малюнків на шовку, гравюр, вишивок і зразків каліграфії. Якщо виставити всі фрески, статуї і малюнки на шовку в один ряд, то довжина такого «сувою» перевищить 30 кілометрів. У цих історичних творах містяться відомості про історію, географію, політику, національний склад, військове мистецтво, знання про філологію, каліграфію, релігію, мистецтво, медицину, науцу і техніу Китаю, Південної та Середньої Азії, а також Європи. Недарма їх називають «енциклопедією середньовіччя».  

　　     Після того, як даоський чернець Ван виявив печери, де зберігалися буддійські сутри, він взяв кілька з них і продав. У міру поширення серед народу цих культурних цінностей звістка про сховище стародавніх рукописів у печерах Моґао облетіла з швидкістю блискавки весь Китай. Сюди почали звідусіль приїздити так звані "дослідники". З потурання цінського уряду, за менш ніж 20 років такі "дослідники" з Росії, Великобританії, Франції, Японії, США та інших країн розграбували Дуньхуан, вони вивезли близько 40 тисяч священних буддійських канонів і величезну кількість фрагментів настінного розпису, скульптури, заподіявши пам'ятнику величезне розорення. На цей час культурні цінності Дуньхуана зберігаються в музеях і приватних колекціях у Великобританії, Франції, Росії, Індії, Німеччини, Данії, Швеції, Республіці Корея, Фінляндії та США. Загальна вартість викрадених реліквій складає 2 / 3 від всіх культурних цінностей, що залишилися в Китаї. Після відкриття печер, в яких знаходилися буддійські реліквії, деякі китайські вчені почали їх вивчення в надзвичайно важких умовах. У 1910 році вийшли в світ перші книги, що були присвячені Дуньхуану, саме тоді з'явився спеціальний напрям у дослідженнях з цієї проблематики. Протягом кількох десятків років учені всього світу з великим інтересом вивчають мистецтво Дуньхуана, зокрема підсумки досліджень китайських вчених мали далекосяжні перспективи для його подальшого вивчення. Печери Моґао в Дуньхуані, як безцінний скарб, що належить китайській культурі, постійно перебували під пильною охороною з боку китайського уряду. У 1950 році печери Моґао були включені в список перших об'єктів, які знаходяться під особливою охороною держави. У 1987 році ЮНЕСКО включила їх до Реєстру світової культурної спадщини. Сьогодні біля підніжжя гори Саньвейшань, що знаходиться навпроти печер Моґао, створено Музей дуньхуанского мистецтва. У цьому Музеї відтворено образ деяких печер, тільки таким чином можна зберегти культурні цінності печер, відкривши їх для широкої публіки. Зарубіжні туристи після відвідування павільйону дають високу оцінку скарбів печер Моґао: "Це найбільша скарбниця буддійського мистецтва в світі".