У місті Аньян (пров. Хенань), у Центральному Китаї, знаходяться руїни стародавніх будівель прадавньої столиці площею приблизно в 24 кв. км. Це і є відоме всьому світу поселення Їнь-Сюй. Як свідчать історичні записи, в XIV ст. до н. е. імператор династії Шан Паньґен переніс столицю з Цюйфу (пров. Шаньдун) у це місце, і протягом наступних приблизно 300 років воно служило політичним, культурним та економічним центром територіально-державного утворення Шан. У 1046 р. до н. е. чжоускій імператор У-ван завдав поразки останньому імператору династії Шан, в результаті чого царство Шан було знищено, і на цьому місці залишилися руїни. Царство Шан згодом називали царством Їнь, тому це місце називається Їнь-Сюй " (" їньські руїни Сюй ").  

(Фото: їньські руїни Сюй )

　    Розкопки Їньских руїн являють собою найважливіше археологічне відкриття Китаю в XX ст. З того часу, як в 1928 р. тут були виявлені перші археологічні знахідки, вже вилучено велику кількість культурних цінностей, включаючи і "цзягувень" (письмена на панцирах і кістках жертовних тварин), і бронзові вироби. Виявлення написів "цзягувень" є однією з важливих подій в світовій історії археології.  

(Фото: руїни городища Їнь-Сюй)

　　 "Цзягувень" є зразком стародавньої писемності, що представлена, головним чином, письменами, продряпаними на черепашачих панцирах і кістках жертовних тварин, або на відлитих з бронзи ритуальних посудинах.  

　　  Письмена на панцирах і кістках тварин, знайдені під час археологічних розкопок руїн останньої столиці царства Їнь поблизу міста Аньян, являють собою ворожильні написи, зроблені жерцями в процесі ритуальних ворожінь. У той час правителі царства Шан особисто були присутні під час цих найважливіших офіційних релігійних ритуалів, запитуючи про врожай, про плановані військові походи і т.д. Зазвичай перед жертвопринесенням, походом, полюванням і початком сезонних сільськогосподарських робіт спеціальні віщуни "сі" і "бу" за допомогою черепахових щитків, або бичачих лопаток, на яких вирізалися ворожильні написи, отримували "відповіді" Неба і предків.  

　　  Після розкопок їньского городища в 1928 р. китайські археологи зробили чергові важливі відкриття: у 1937 р. були виявлено 24918 штук панцирево-кісткових фрагментів з письменами; в 1973 р. - їх було знайдено 5041; в 1991 р. дістали 1583 штук ; на 579 пластинах є письмена, що стосуються жертовно-поминальних заходів, полювання, погоди, хвороб. Головними у ритуальній практиці були обряди жертвоприношень на честь предків. Найдовший напис, що складається з 55 знаків, було виявлено на одній цільній черевній половинці панцира черепахи: він повідомляє про полювання. Виявлення і вивчення написів на черепашачих панцирах і кістках жертовних тварин дозволило вченим скласти досить детальне уявлення про соціальне життя і тип вірувань епохи Шан.  

　　  Найбільш ранні праці зі спеціального вивчення письмен на панцирах і кістках тварин створено Лю Е; вони вийшли в світ в 1913 р. У 1929 р. відомий історик і письменник Ґо Можо випустив у світ свою книгу «Вивчення письмен на панцирах і кістках тварин», що стала іншим важливим спеціальним дослідженням такого типу. На цей час авторитетними фахівцями Китаю з вивчення письмен на панцирах і кістках тварин є професор Пекінського університету Цю Сіґуй, професор Інституту з вивчення історії Китаю Лі Сюецінь та ін  

　　   Розкопки їньського городища не обмежилися лише виявленням стародавніх ворожильних письмен. Протягом більш ніж 70 років археологи виявили в їньських руїнах також понад 50 руїн дворів і храмів, 12 масштабних імператорських гробниць, тисячі могил аристократів і простих жителів, 1000 ям для жертвоприношень, 5 майстерень кустарних промислів і велику кількість бронзових, нефритових, керамічних, кістяних виробів, по яких ми можемо судити про стародавнє суспільство Китаю епохи Шан-Їнь.