У середині 80-х років з'явилося "п'яте покоління китайських режисерів". Це були представники першого випуску Пекінської академії кіномистецтва після «культурної революції». Одночасно почали повертатися до діяльності представники «четвертого покоління», які отримали професійну підготовку до 1966 року, і припинили діяльність з початком «культурної революції». Широко відомі серед українських кіноманів Чжан Їмоу та Чен Кайґе – це представники 5-го покоління китайських режисерів.