«Розрив економічних відносин з Китаєм — чи готові США до цього?». 3 червня американська газета The Wall Street Journal поставила це питання в заголовку однієї зі своїх критичних статей «Дорога Америка, "Холодна Війна" з Китаєм обійдеться дуже дорого!». Видання розумно попереджає, що яструби сфери зі безпеки США повинні усвідомлювати, наскільки масштабний збиток і втрати в плані власної конкурентоспроможності понесуть Сполучені Штати внаслідок навіть часткового, не кажучи вже про повне «розлучення» з КНР — розрив промислових ланцюжків постачання і гуманітарних та освітніх зв'язків між Китаєм і США.

На тлі пандемії деякі американські політикани не просто не докладають зусиль до глобального співробітництва, а, щобільше, ґрунтуючись на зашкарублому мисленні категоріями «Холодної війни» безупинно закликають вже не до традиційного «зниження рівня», а до «повного розриву» економічних відносин з Китаєм. Так, наприклад, головний економічний радник Білого дому Лоуренс Кудлоу знову звернувся до американських компаній із закликом покинути Китай і повернутися в США.

Згідно з даними доповіді, проведеної та опублікованої американською компанією Rhodium Group, на тлі пандемії обсяг інвестицій у Китай, заявлений американськими компаніями в першому кварталі цього року, досяг 2,3 млрд дол. Це лише трохи нижче показників аналогічного періоду минулого року. У документі наголошується, що «американські компанії, судячи з усього, не збираються значно скорочувати обсяги своїх інвестицій у КНР».

Адміністрація Дональда Трампа з самого моменту вступу його на посаду невпинно підштовхує американські компанії до повернення до США, однак останні просто ігнорують потуги політиканів.

Як уже зазначалося, багато американських компаній не відгукуються на агітацію Лоуренса Кудлоу та подібних політиканів, і, більш того, діють діаметрально протилежно. Так, останнім часом в Ухані відкрили штаб-квартиру, що відповідає за країни з ринками, що народжуються, та інноваційний центр американського промислового конгломерату Honeywell. Американський автовиробник Tesla оголосив про нарощування масштабів і виробничих потужностей недавно відкритого в Шанхаї заводу. У провінції Ґуандун великомасштабний об'єкт з етилену запустила компанія Exxon Mobil. Американська компанія Starbucks оголосила про готовність створити в Китаї власний інноваційний парк — позитивних прикладів безліч. Великий відкритий китайський ринок з чисельністю населення в 1,4 млрд людей, володіючи прекрасними інфраструктурними умовами та розвиненою індустрією, привертає все більшу кількість транснаціональних корпорацій. В першу чергу, американських, які як ніхто інший знають, що таке вигода.

У нещодавній доповіді про роботу уряду прем'єр Держради КНР Лі Кецян підкреслив, що Китай рішуче і твердо проводить політику відкритості та розширення зв'язків із зовнішнім світом, стабілізує ланцюжки постачання.

«Величезний китайський ринок не можна ігнорувати», — сказано в статті The Wall Street Journal. Це об'єктивна реальність і глобальний консенсус. Шум і гамір, що видається політиканами, подібними Лоуренсу Кудлоу, не змінять рішучість інвестувати в Китай у транснаціональних корпорацій, у тому числі, і в американських. «Економічне "розлучення" з Китаєм» — це не більше ніж гарячкові сновидіння американських політиканів.