Софія Бо – звичайнісінька жінка, мешканка Камбоджі. У порівнянні з життям 7 років тому, нині вона веде більш заможний спосіб життя. Вона придбала будинок і мотоцикл та здатна забезпечувати двох своїх дітей, дає їм освіту. Її економічний добробут гарантований тим, що вона знайшла собі роботу в компанії за участю китайського капіталу в особливій економічній зоні (ОЕЗ) міста Сіануквіль. Заснована в 2008 році ОЕЗ міста Сіануквіль є зоною торгово-економічного співробітництва, яка була спільно побудована підприємствами Китаю і Камбоджі та спирається в основному на капіталовкладення китайських підприємств. Ця зона служить показником можливостей розвитку відкритого Китаю.

Протягом 7 десятиліть Китай неодноразово здійснював стрибки в економічному розвитку, ставши другою найбільшою економікою світу. З одного боку, реалізуючи низку заходів, таких як сприяння зовнішній торгівлі і залучення іноземних капіталів і т. д., Китай досяг великих успіхів у сфері зовнішньої торгівлі. Загальний обсяг імпорту та експорту товарів зріс у 4 тис. разів, а обсяг залучення іноземного капіталу, в цілому, перевищив 2,1 трлн дол.. З іншого боку, Китай сприяє глобальним і регіональним реформам на базі відкритості, особливо після вступу до СОТ, безперервно посилюється енергія економічного розвитку Китаю на основі технічних інновацій внутрішньодержавних підприємств і покращення виробничої структури.

Безперервне збільшення відкритості Китаю несе користь не тільки КНР, але і всьому світу. Як заявила колишній директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард, політика Китаю щодо розширення відкритості дала позитивні шанси і можливості всьому світу. Китай виступає не тільки «світовим ринком», а й «світовим заводом і фабрикою». Продукція, що була вироблена і постачається Китаєм, відрізняється якістю, задовольняє потреби міжнародних ринків і допомагає скоротити витрати місцевих жителів і зменшити інфляційний тиск.

Варто звернути увагу на те, що зовнішні інвестиції Китаю відіграють важливу роль для зростання глобальної економіки. Протягом 7 десятиліть обсяг зовнішніх інвестицій Китаю склав мільярди доларів США, що дало іноземним державам величезні можливості для працевлаштування і велику кількість податкових надходжень. У дослідженні Школи східних і африканських досліджень Лондонського університету (SOAS) сказано: на будівельних майданчиках і заводах китайських підприємств, розташованих в Ефіопії, працюють понад 90% місцевих робітників і службовців. Китайські підприємства забезпечили величезну кількість робочих місць на території Африки.

В даний час повномасштабна відкритість Китаю вступає в нову стадію, переходить від ступеня відкритого потоку товарів і базового виробництва до інституційної відкритості, головними рисами якої є звернення більшої уваги на інституційні й системні правила. Це є ключовою вимогою для здійснення високоякісного економічного розвитку Китаю, разом з тим, це втілення того, що Китай відповідально стимулює реалізацію економічної глобалізації на тлі наростання масштабів зовнішньої невизначеності. У травні поточного року в Китаї було прийнято «Закон про іноземні інвестиції», в якому містяться чіткі правила з питань захисту прав інтелектуальної власності та забезпечення захисту технологій підприємств з іноземним капіталом і т.д., що вважається важливим кроком Китаю на шляху до інституційної відкритості. Останнім часом Китай також зробив низку важливих заходів, включаючи створення в Шеньчжені передової показової зони соціалізму з китайською специфікою, створення нового припортового району в Шанхайській зону вільної торгівлі і створення нових 6 зон вільної торгівлі. Безумовно, ці заходи нададуть нову платформу для реалізації інституційної відкритості КНР.