Вислів 积土而为山，积水而为海（jī tǔ ér wéi shān，jī shuǐ ér wéi hǎi）означає наступне: «Висока гора підіймається з клаптика землі, морську безодню утворюють краплини води». Вперше він згадується в давньокитайському філософському трактаті «Сюнь-цзи», названого на честь його творця Сюнь Ціна або Сюнь-цзи. Це був мислитель-конфуціанець, що жив у період Чжаньґо (IV-III століття до н.е.). Він був талановитим представником конфуціанського вчення, а його вислови досі актуальні. 积土而为山，积水而为海 — один із них.

Пропонуємо вашій увазі невелику історію, яка допоможе краще зрозуміти значення цього вислову.

      У дитинстві Лі Бо, як і багато інших хлопчаків зовсім не любив вчитися, а лише грався цілими днями. Якось, повертаючись зі школи додому, він побачив стареньку бабусю, яка терла об камінь товсту металеву палицю. Лі Бо здивовано запитав: «Бабусю, навіщо ви трете палицю об камінь?». «Щоб зробити з нього голку», – відповіла та. Лі Бо здивувався ще більше, і знову запитав: «Хіба це можливо?». Бабуся посміхнулася й сказала: «Усе можливо, хлопче. Потрібні лише праця й терпіння, і тоді ця палиця неодмінно перетвориться на голку». Слова бабусі глибоко вразили Лі Бо. З того часу він почав старанно вчитися і зрештою став знаменитим поетом.

Розбір вислову 积土而为山，积水而为海 за ієрогліфами:

积 (цзі) – збирати, накопичуватися;

土 (ту) – земля;

而 (ер) – в стародавній мові вказує на причинно-наслідковий зв'язок;

为 (вей) – перетворити, стати; 山 (шань) – гора;

水 (шуй) – вода;

海 (хай) – море.