Український ринок праці переживає складні часи. З початку цього року попит компаній на співробітників перевищує кількість пропозицій від претендентів.
На десять вакансій — лише сім резюме. Страшна і безпрецедентна статистика для України. За словами фахівців, з лютого 2022 року український ринок праці зазнав аномальної турбулентності: від дефіциту вакансій у перші місяці до їхнього надлишку і катастрофічної нестачі персоналу через два роки. Згідно з Асоціацією європейського бізнесу, 74% роботодавців України відчувають дефіцит кадрів — це на 19% більше за осінь 2023 року. Проблема з пошуком кваліфікованих працівників торкнулася всіх галузей.
Кадровий голод у країні HR-експерти пояснюють насамперед демографічними втратами та перебоєм з електропостачанням. З цих причин позбувся своїх співробітників і бізнесу Ігор Мінюков. У минулому — успішний власник кав'ярень, сьогодні — офіційно безробітний.
«З початком війни, звісно, довелося закритися, тому що все скрізь позакривалося. Війна, бомбардування. Минуло кілька місяців, у принципі, почали потихеньку відкриватися, пішли якісь люди, всі скучили за кавою. Відкрилися. Потім почався локдаун, відключали світло, довелося купити генератори, витратилися на генератори. Людей стільки не було, каси маленькі. Загалом, трохи попрацювали і довелося знову ж таки закритися. Витрати не окупалися. Ну ось живі гроші треба були — пішов таксувати», — сказав Ігор Мінюков.
Черговим ударом по ринку праці став порядок мобілізації, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2024 року. Документ фактично прирівняв роботодавців до органів військового правління. Зобов'язав роздавати повістки і навіть організовувати доставку співробітників у пункти збору територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
«Роботодавець у разі отримання відповідного розпорядження зобов'язаний повідомити про це працівників і вручити кожному повістку під розпис. Також він зобов'язаний інформувати Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про відмову від вручення повістки та отримання повістки працівником, а також про його звільнення після оповіщення. У разі невиконання цих вимог на керівника відповідного підприємства може бути накладено штраф», — сказав адвокат Максим Колдоба.
Проведене Міністерством економіки України опитування показало, що 67% роботодавців вважають головною перешкодою на ринку праці саме мобілізацію. Насамперед нестачу кадрів відчувають компанії, де більшість робочої сили традиційно становлять чоловіки. Адже знайти жінку на посаду токаря, електрика чи зварювальника — майже нездійсненне завдання.
Це цех з обробки дерева. Небезпечне і шкідливе виробництво, що вимагає значної фізичної підготовки. Сьогодні зустріти в Україні представницю слабкої статі, яка обрала чоловічу професію «столяра», не дивно.
Ксенія Ільїна за освітою — педагог. Свою кар'єру почала, працюючи в школі вчителем початкових класів. Однак цього року вирішила змінити професію і сімейну «чоловічу» працю взяти у свої жіночі руки.
«Насамперед, це сімейна справа. Мій батько і брат займаються цим дуже довго, виготовляють меблі «під замовлення» і займаються столярством. Зараз вони воюють, тому я вирішила все ж таки зберегти цей бізнес, не закриватися. У мене дуже багато хто не вірив. Усі казали, що це не жіноча справа. Хоча, для мене це було неважко — хоча б спробувати, а може, вийде. Я спробувала, і це вийшло. Я дуже пишаюся собою, своїми роботами», — сказала столяр Ксенія Ільїна.
Врятувати підприємства від кадрової кризи допомагає не тільки розширення гендерних ролей, а й залучення до роботи інвалідів та ветеранів війни. Також з 17 липня цього року в Україні запрацювало бронювання кваліфікованих співробітників з подальшою відстрочкою від мобілізації. Зрушили з мертвої точки і зарплати. За даними огляду Державної служби статистики України, тільки за другий квартал цього року вони зросли на 22%. І це, за словами фахівців, не межа. А отже, спокусити вакансією здобувача буде легше.
