Охорона екологічної системи, збереження традиційної культури та розвиток туризму — кожне завдання саме по собі не з легких. Однак інтегрований розвиток цих трьох складників дасть змогу створити диво — відродження сільської місцевості. У провінції Аньхуей (Східний Китай) збереження традиційної забудови епох правління династій Мін і Цін свого часу дало змогу занести кілька місцевих сіл до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Зараз вони знову на хвилі популярності.
Ліхтар у формі риби використовувався в традиційних ритуальних танцях, які зародилися в селах міста Хуаншань 600 років тому. Світильник зроблено з бамбука, на зовнішню поверхню якого наклеєно бавовняну тканину, прикрашену розписом. Два роки тому такий ліхтар було внесено до списку нематеріальної культурної спадщини провінції Аньхуей.
Парад «рибних» ліхтарів — це не просто улюблена розвага місцевих жителів, це ритуал, під час якого люди просять Небо про дарування щастя. У стародавні часи таке видовище можна було побачити тільки під час святкування Нового року, але зараз майстри зайняті постійно. Ліхтарі у формі риб приваблюють у ці краї туристів із різних куточків Китаю.
«На наших семінарах зі створення ліхтарів у формі риб цього року вже побували понад півтори тисячі людей, а на парадах — понад п'ять тисяч. Ці показники за рік зросли на 50% і 80%. Раніше туристам не було чого тут робити, крім огляду визначних пам'яток. Тепер же у них є можливість зануритися в традиційну культуру», — сказала Ван Ліюнь, керівник відділу маркетингу туристичної компанії повіту Їсянь.
«Рибні» ліхтарі — одна з особливостей культури хуей, що зародилася в Хуаншані. Також їй притаманний особливий архітектурний стиль. Більшість будівель тут були зведені за часів правління династій Мін і Цін.
«Нас 800 осіб, сюди ми приїхали на пленер. Тут ідеальні місця для художників: красиві пейзажі, незвичайна культура, старовинні будівлі, яких більше ніде не побачиш. Тут дуже добре проявляються регіональні особливості провінції Аньхуей», — сказав художник, який малює на березі річки.
«Я приїхала для фотосесії. Тому що тут красиво. Учора ввечері вибрала відповідний образ, одяг, макіяж, а сьогодні я тут уже з шостої ранку», — сказала туристка.
Зростання кількості туристів призвело до збільшення попиту на житло. Охороні старовинних сіл допомагає інноваційний підхід. Після ретельної реставрації старовинні будинки перетворюють на гестхауси, ресторани, кав'ярні, книжкові крамниці тощо. Це дає змогу туристам повною мірою насолодитися атмосферою та укладом історичних місць.
Тут є будівля, яку було побудовано 130 років тому. Відновити її виявилося дорожче, ніж будувати нову, але власники вважають, що всі кошти та зусилля повністю виправдалися.
«Ми зберегли старовинну будівлю в колишньому вигляді. Підлоги, дерев'яні стіни, скло, вікна, прикраси — все таким і було. Ми відремонтували гостьові кімнати, зробили теплі підлоги, сучасні туалети. На будівництво нової будівлі пішло б близько мільйона, а на ремонт ми витратили два. Але це було того варте — після відкриття кімнати не простоювали жодного дня», — сказала Цзоу Сюеянь, менеджерка гестхауса в селі Бішань.
Для фермерів приплив туристів — це хороший додатковий дохід.
«Раніше ми намагалися фокусуватися тільки на сільському господарстві, але вести його тут складно: більша частина села — це гори, а сільгоспугіддя сильно розосереджені. Потім ми взялися за інтегрований розвиток сільського господарства, культури і туризму. Дохід місцевих жителів зріс з 2-3 тисяч юанів на рік до 3 тисяч на місяць», — сказала Цзінь Шуньфан, голова сільського комітету села Танькоу.
Загалом у Хуаншані налічується 802 традиційних села. І в кожного — свої особливості. Так, любителям фотографії краще вирушити в село Сісінань, тим, хто цікавиться культурою — в Бішань. Подивитися на збирання врожаю можна в Ченькані, а якщо ви хочете насолодитися тишею — для цього ідеально підійде Танькоу.
