Четвертий раунд човникової дипломатії щодо української кризи створив умови для відновлення мирних переговорів. Про це заявив Дін Сяосін, директор Інституту Євразії при китайській академії сучасних міжнародних відносин, 9 серпня в інтерв'ю Центральному телебаченню Китаю (CCTV).
Спецпредставник уряду КНР у справах Євразії Лі Хуей, починаючи з 28 липня, відвідав Бразилію, ПАР та Індонезію з візитом для проведення 4-го раунду човникової дипломатії з української кризи.
"Російсько-український конфлікт вступає в критичний період. З одного боку, ситуація на полі бою зараз зайшла в глухий кут, при цьому все ще існує ризик ескалації. З іншого боку, зовнішнє середовище також зазнає кардинальних змін, таких як зміна політичного ландшафту Сполучених Штатів і Європи, особливо це стосується президентських виборів у США. У таких умовах не тільки країни Глобального Півдня, а й багато західних країн підняли голос за відновлення мирних переговорів [між Росією та Україною]. Саме на такому критичному етапі Китай здійснює човникову дипломатію, щоб привести всі країни до консенсусу щодо вирішення української кризи шляхом переговорів", – сказав експерт.
Під час візитів бразильська, південноафриканська та індонезійська сторони висловили свою підтримку консенсусу із шести пунктів, спільно опублікованим Китаєм і Бразилією у травні 2024 року щодо політичного врегулювання української кризи.
"Консенсус із шести пунктів став спільною позицією країн Глобального Півдня щодо політичного врегулювання української кризи і отримує підтримку дедалі більшої кількості країн. Виступаючи примирителем у сварці, сторони якої не йдуть на зближення, ми все одно не повинні припиняти наші зусилля. І чим більше примирителів, тим ці зусилля більш ефективні, – зазначив Дін Сяосін.
Наприкінці липня цього року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відвідав Китай, високо оцінивши позитивну та конструктивну роль Китаю у сприянні миру та захисту міжнародного порядку.
"Китай із самого початку стояв на боці миру та висловлював надію на вирішення російсько-українського конфлікту шляхом мирних переговорів і політичного діалогу. Дипломатична позиція Китаю протягом чотирьох раундів човникової дипломатії була послідовною, тобто ми визнавали складне підґрунтя конфлікту, його високу інтенсивність і небачений масштаб після холодної війни. Яким би не був конфлікт чи війна, все одно треба повернутися за стіл переговорів. Як би важко було досягти миру, ми ніколи не повинні припиняти спроб. Україна поступово прийшла до розуміння того, що мирна позиція Китаю далекоглядна. Тому міністр закордонних справ України відвідав Китай з візитом для подальшого спілкування та діалогу щодо кризи", – сказав експерт.
