2 серпня в Пекіні відбулося засідання-діалог (українська версія) «Можливості для світу з поглиблення реформ у Китаї в нову епоху», яку організувала Медіакорпорація Китаю. Понад сімдесят гостей — учених, викладачів і студентів із Київського національного університету, Київського національного лінгвістичного університету, Пекінського університету іноземних мов, Хейлунцзянського університету, Даляньського університету іноземних мов, Тяньцзіньського університету іноземних мов, Цзіліньського університету іноземних мов взяли участь у режимі онлайн, обговоривши питання подальшого поглиблення реформ у Китаї, його всебічній основі та високому рівні відкритості до зовнішнього світу, а також питання науково-технічних інновацій, китайсько-українських обмінів і співпраці тощо. Учасники погодилися, що подальше поглиблення реформ у Китаї в нову епоху принесе більше можливостей для розвитку для молодих людей з усього світу.
Доцент Київського національного університету, член Української асоціації китаєзнавців Володимир Урусов зазначив, що на третьому пленарному засіданні Центрального комітету Комуністичної партії Китаю 20-го скликання було вирішено, що відкритість є чіткою ознакою китайської модернізації. «Ми бачимо, що Китай досяг історичних змін у багатьох сферах завдяки глибоким реформам і відкритості на високому рівні. Це не тільки розширює простір розвитку для Китаю та дозволяє його народу жити краще, але й надає світу ширший ринок і можливості для розвитку, що приносить величезні дивіденди. За останнє десятиліття Китай постійно активно аналізує ситуацію на міжнародному рівні, сприяючи інтеграції внутрішнього законодавства та нормативних актів із міжнародними економічними та торговельними правилами високих стандартів, підтримує багатополярні та стабільні міжнародні економічні структури та торговельно-економічні відносини. На Олімпіадах, Кубку світу та інших міжнародних змаганнях, у поле нашого зору потрапляють все більше продуктів "Інтелектуального виробництва Китаю"». Україна була у першій групі країн, які підтримали китайську ініціативу «Один пояс і один шлях», відтак, простір і потенціал співпраці між двома державами є величезним у майбутньому.
Ірина Яремчук — викладачка Пекінського університету іноземних мов сказала: «Китай постійно надає велику увагу освіті, його стратегія зміцнення країни талантами є дуже далекоглядною. Хоча Україну та Китай розділяють тисячі кілометрів, за ці роки між ними склалася добра традиція частих культурних обмінів. Я вірю, що майбутня співпраця між Україною та Китаєм продукуватиме все більше і більше високоякісних талантів».
Студент магістратури Київського національного лінгвістичного університету Олександр Можаровський у своєму виступі зазначив наступне: «У 2022 році у Китаї відбулася Зимова олімпіада, яка зробила мій інтерес до Китаю ще більшим. Кілька днів тому, Міграційне управління Китаю оприлюднило нові правила, згідно з якими іноземці можуть без візи перетинати кордон і протягом 144 годин перебувати в багатьох містах країни, що становить 6 днів».
У заході також взяли участь директор Інституту Конфуція Київського національного лінгвістичного університету і Тяньцзіньського університету іноземних мов від української сторони, завідувач кафедри китайської філології КНЛУ Юлія Любимова, заступник директора Інституту Конфуція КНЛУ, доцент кафедри китайської філології КНЛУ Каріна Геворгян, секретар Інституту Конфуція КНЛУ Вероніка Ябченко та інші.
Директор Інституту Конфуція КНЛУ від китайської сторони, професор Інституту європейських мов і культури Тяньцзіньського університету іноземних мов Ши Яцзюнь розповів, що з часу свого заснування у вересні 2013 року Інститут Конфуція досягнув значних результатів у розвитку талантів у галузі китайської мови. У квітні цього року, з нагоди відзначення Дня китайської мови в ООН, Інститут Конфуція КНЛУ провів конкурс на знання китайської мови, в якому студенти-учасники продемонстрували високий рівень володіння китайською мовою та розуміння китайської культури. Діяльність Інституту Конфуція КНЛУ була відзначена нагородами «Найкращий Інститут Конфуція», «Передові особистості Інститутів Конфуція», «Чемпіон Європи», «Харизма конкурсу» в рамках Всесвітнього конкурсу китайської мови "Китайський міст" серед студентів» і т. д. Інститут Конфуція, як міст і сполучна ланка гуманітарних обмінів, робить позитивний внесок у співпрацю між Китаєм та Україною в галузі освіти та культури.
Викладачка Даляньського університету іноземних мов Чжоу Пенся заявила: «Я довго навчалася за кордоном і кілька років тому повернулася до Китаю, мене глибоко зворушили важливі досягнення у всебічному поглибленні реформ країни. У своєму повсякденному житті я відчула велику зручність, яку принесли технології. Зараз мені більше не потрібно носити важку сумку, коли я виходжу на вулицю, а просто носити цей маленький електронний годинник. Він поєднує в собі функції електронної картки доступу, електронного гаманця, ліхтарика, отримання повідомлень, спортивного моніторингу тощо. Це значно полегшило моє життя, адже мені більше не потрібно турбуватися про те, що я щось забула».
Сун Жуй — викладач Тяньцзінського університету іноземних мов підкреслив: «Маю нагоду спостерігати за тим, як китайські університети співпрацюють з університетами інших країн, зокрема України. Наш університет тісно співпрацює з Київським національним лінгвістичним університетом, реалізуючи спільні освітні та наукові проєкти. Ми спільно створили Інститут Конфуція, і проводимо наукові конференції, організовуємо обміни молодими викладачами та студентами. Співпраця між двома університетами в сфері освіти теж відображає постійне поглиблення реформ у Китаї та дотримання відкритості високого рівня до зовнішнього світу. Незадовго до проведення діалогу відбувся візит міністра закордонних справ України до Китаю, під час якого сторони досягли домовленостей щодо розширення торговельно-економічного та гуманітарного співробітництва. Це відкриває нові можливості для молоді обох країн у сферах торгівлі, інвестицій, технологічних і культурних обмінів. »
