Казахстан завершує головування в ШОС. 4 липня виповнюється рік відтоді, як республіка вчетверте очолила Шанхайську організацію співробітництва. За цей час Астана організувала близько 180 заходів у різних сферах. Незадовго до саміту відбувається так звана "звірка годинників". Головні енергетики країн "Шанхайської дев'ятки" вносять останні зміни в стратегію розвитку співпраці до 2030 року. Він передбачає масштабні інвестиційні проєкти в галузі генерації електроенергії та просування "зеленої" економіки.
Експерт казахстанського інституту світової політики та економіки Єрсултан Жансеітов: "Я вважаю, що головування Казахстану можна розцінити з позитивного боку. Наша країна докладала реальних зусиль для перетворення ШОС на ще більш авторитетний майданчик, для додання реального економічного, зокрема, компонента цій організації. Пріоритетами Казахстану є економічна взаємопов'язаність, транспортні коридори, енергетика".
На саміт прибудуть глави держав і урядів 16 країн. Ключова тема — "Зміцнення багатостороннього діалогу — прагнення до сталого миру і розвитку". Казахстан запропонував розробити ініціативу ШОС про світову єдність за справедливий мир і злагоду. Президент країни Касим-Жомарт Токаєв зазначив, що Астана сподівається на підтримку Пекіна в просуванні цієї ініціативи.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв: "Китайські ініціативи формують глобальний порядок денний, роблять істотний внесок у підтримання міжнародного миру та стабільності. Китай є визнаним лідером у багатьох інших галузях. Казахстан був і залишається надійним партнером Китаю".
Символічно, що саме в Астані, виступаючи в університеті 11 років тому, голова КНР Сі Цзіньпін уперше запропонував країнам Центральної Азії брати участь у створенні Економічного поясу Шовкового шляху. І зараз для розширення торговельних обмінів особливу думку відіграють нові транспортні коридори, термінали розвантаження і завантаження. Їх будівництво активно просувається і в Китаї, і в країнах Центральної Азії, через які проходить транзит товарів. Не випадково глава КНР назвав логістику — "сухожиллями реальної економіки".
Заступник голови правління Інституту зовнішньополітичних досліджень при МЗС Казахстану Аманкельди Таженов: "Для Китаю нині стоїть дуже велике завдання — переформатувати свої логістичні шляхи. І в цьому відношенні необхідно сказати, що приблизно 80% всього вантажопотоку з Китаю і Європи йде через казахстанську територію. І в цьому плані потрібно не тільки відкривати додаткові маршрути, але також удосконалювати вже наявну інфраструктуру. І в цьому відношенні є великі плани, проєкти для реалізації".
Загальна чисельність населення країн ШОС — понад 3,5 мільярда осіб — це половина населення Землі. ВВП країн ШОС — 23 трильйони доларів — чверть світового ВВП. Вступ минулого року Ірану теж відкриває нові перспективи для організації. Країна розташована вздовж найоптимальнішого коридору ініціативи "Один пояс, один шлях". Тегеран — це важливий міжнародний гравець для всіх учасників організації.
Цього року на Астанинському саміті очікується прийняття до складу сім'ї ШОС Білорусі. Організація стане "Шанхайською десяткою". Для Мінська — значимість ШОС за останні два роки на тлі західних санкцій зросла — насамперед як гігантського ринку, здатного поглинути всю продукцію з позначкою "Зроблено в Білорусі". У країни багато сильних сторін для ефективної співпраці. Це енергетика, сектор IT, сільське господарство. Вони стануть підмогою для вироблення колективної відповіді на нові виклики та загрози в економічній сфері.
Аналітик білоруського інституту стратегічних досліджень Сергій Вергейчик: "Я підтримую процес розширення ШОС. Мінськ сподівається посилити потенціал Білорусі шляхом вступу до ШОС, з іншого боку, ми вважаємо, що це просування не одностороннє, а, навпаки, двостороннє. Користуючись перевагами Шанхайської організації співробітництва, ми також очікуємо і віримо, що вступ Білорусі до неї також підвищить загальний потенціал Шанхайської організації співробітництва".
Міжнародне співробітництво з кожним роком розширюється. Згуртованість країн ШОС проявила себе під час пандемії, коли були потрібні оперативні взаємні поставки вакцин і ліків. А в березні 2024 року в Пекіні створено Центр термінової медичної допомоги Китай-ШОС. Він працюватиме на базі лікарні при Пекінському університеті як міжнародна платформа для наукових обмінів.
У березні 2024-го на засіданні міністрів охорони здоров'я країн ШОС, його учасники і запрошений як гість глава Європейського бюро ВООЗ висловили готовність перейняти досвід Китаю з цифровізації системи медицини.
Директор Європейського регіонального бюро ВООЗ Ганс Клюге: "Немає сумнівів, що Китай протягом останніх десятиліть стає глобальним лідером у галузі охорони здоров'я. І вони досягають також великих результатів, пов'язаних із вирішенням гуманітарної кризи. І ми вважаємо, що в дусі ШОС є великий потенціал співробітництва між Європою і Китаєм у тих галузях, у яких Китай лідирує. Наприклад, Китай докладає великих зусиль у сфері боротьби з туберкульозом".
Для зміцнення наукових, освітніх і міжкультурних зв'язків між країнами Шанхайської організації співробітництва щорічно проводять десятки заходів — від знайомства з традиціями свята Навруз, яке традиційно організовує Секретаріат ШОС у Пекіні, до презентації демонстраційної зони з обміну та навчання сільськогосподарських технологій. Можливості розмови на рівних і взаємодопомога в складних ситуаціях з кожним роком привертають до ШОС увагу все нових потенційних учасників.
Генеральний секретар ШОС Чжан Мін: "Ми також отримуємо заявки від країн Близького Сходу, Північної Африки, Південної та Південно-Східної Азії. Крім того, ми встановили партнерські відносини з сімома установами ООН і вісьмома регіональними та міжнародними організаціями".
Безпека — один із пріоритетних напрямів у міжнародному співробітництві. За останні два роки силові структури країн ШОС розкрили понад 13 тисяч каналів фінансування терористів. Зараз триває підготовка до проведення першого етапу навчань країн ШОС "Схід-антитерор-2024". Це частина стратегії з формування так званого поясу безпеки по периметру ШОС.
